Киїський національний університет імені Тараса Шевченка

Беспалова Олена Ярославівна

УДК 616.126-022:612.017:57.089.2

Вплив загальної керованої гіпертермії на стан імунної

системи у хворих на інфекційний ендокардит

03.00.09 – імунологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

Київ – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному інституті серцево-судинної хірургії

ім. М.М. Амосова АМН України.

Науковий керівник:

лауреат державної премії України, доктор медичних наук

Воробйова Ганна Михайлівна, Національний інститут

серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова АМН України,

завідувач відділу клінічної імунології.

Офіційні опоненти:

доктор біологічних наук Гавриленко Тетяна Іллівна, Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска АМН України, керівник відділу імунології;

член-кореспондент АМН України, доктор медичних наук, професор Чернушенко Катерина Федорівна, Інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України, завідувач лабораторії імунології.

Захист відбудеться  ”  20 ”    травня       2008 р. о  14 °°  годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 26.001.14 в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, за адресою:

03127, м. Київ, проспект академіка Глушкова, 2, біологічний факультет, ауд. 434

Поштова адреса 01033 м. Київ, вул. Володимирська, 64.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка, вул. Володимирська, 58.

Автореферат розісланий  ”  15   ”   квітня       2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради к.б.н. Молчанець О.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. До теперішнього часу серцево-судинні захворювання і їх комплексне лікування є однією із актуальних проблем клінічної медицини. Особливе місце серед цих захворювань займає інфекційний ендокардит (ІЕ). Питома вага і смертність від цієї недуги продовжують зростати, незважаючи на значне число робіт, присвячених механізмам розвитку цієї патології і наявності засобів лікування (Тюрин В.П., 2002; Кнышов Г.В. и др., 2004; Tornos P., Iung B. et al., 2005).

Інфекційний ендокардит – це септичне захворювання, яке викликане патогенною або умовно – патогенною мікрофлорою і супроводжується деструктивними змінами ендокарду. Одним з механізмів патогенезу ІЕ є запальний процес, в основі якого лежить взаємодія різних імунокомпетентних клітин і синтезованих ними біологічно активних речовин. Локалізація інфекції в ендокарді клапанів серця призводить до формування набутих вад серця, а також до розвитку імунологічних змін, внаслідок наявності активного осередку інфекції (Демин А.А. и др., 1988; Татарченко И.П. и др., 2001; Mayer D.V. et al., 1997). Дослідження показують, що імунологічні зміни проявляються порушенням клітинної, гуморальної ланки імунної системи організму (Шевченко Ю.Л. и др., 1996; Воробьева А.М., 2003; Auckenhalter R.W.,1998; Brown M.E. et al., 2001).

В більшості випадків консервативне медикаментозне лікування інфекційного ендокардиту малоефективне, єдиним методом лікування є хірургічний в умовах штучного кровообігу. Ризик виникнення гнійно – септичних ускладнень, рецидивів інфекційного процесу в післяопераційному періоді зростає при хірургічних втручаннях в умовах штучного кровообігу, ніж при операціях на «закритому серці» і знаходиться в межах 6 %-24 % (Руденко А.В., 2001; Бокерия Л.А. ............