Реферат

на тему:

«Вітаміни»

ЗМІСТ.

1. Вітаміни групи А………………………………………………….…….3

а) Джерела жиророзчинних вітамінів……………………………...........3

б) Фізіологічне значення……………………………………………….….4

2. Вітаміни групи D (кальцифероли)…………………………………….5

а) Джерела………………………………………………………………..…5

б) Фізіологічне значення………………………………………………….6

в) Потреба……………………………………………………………….….7

3. Вітаміни групи Е (токофероли)……………………………………......7

а) Фізіологічне значення…………………………………………………..8

б) Недостатність…………………………………………………………....8

4. Вітаміни групи К (филлохинони)……………………………………..9

а) Фізіологічне значення………………………………………………….9

б) Джерела…………………………………………………………….……9

До жиророзчинних вітамінів ставляться вітаміни групи А, групи D, групи Е, групи К, групи F. Основне значення жиророзчинних вітамінів полягає в їхній постійній участі в структурі й функції мембранних систем. Деякі дослідники (А. А. Покровський) вважають жиророзчинні вітаміни "настроювачами" стану й функції систем біологічних мембран.

1. Вітаміни групи А

а) Джерела жиророзчиннх вітамінів.

Вітаміни групи А поєднують речовини із загальною біологічною дією. До них ставляться ретинол (вітамін А-спирт), ретиналь (вітамін А-альдегід), ретиноева кислота (вітамін А-кислота). Вітамін А втримується тільки в продуктах тваринного походження. У чистому виді він був виділений Осборн і Мендель із вершкового масла. Синтез вітаміну А здійснили Каррер і Морф в 1933 р. Вітамін А (ретинол)-кристалічна речовина ясно-жовтого кольору, добре розчиняється в жирі. Він стійкий до лугу й нагрівання, але нестійкий до дії кислот, ультрафіолетових променів і кисню повітря, під впливом яких инактивируется. Рослинні пігменти каротиноиды відіграють роль провітаміну А.

Як провітамін А практично мають значення а- і р-каротины й криптоксантин. Найбільшу цінність представляє р-каротнн, провитаминная активність якого в 2 рази перевищує таку інших каротинов. У задоволенні потреби у вітаміні А важливій ролі грають його провітаміни - каротины. Перетворення каротину у вітамін А відбувається в основному в стінці тонких кишок й у печінці. Присутність у їжі жирів сприяє усмоктуванню ретинолу й каротину. Зміст ^-каротину в основних носіях його наступне (мг на 100 м їстівній частині продукту): у моркві червоної- 9, шпинаті-4,5, перці червоному солодкому-2, луці зеленому- 2, луці пореї-2, салаті-1,75, зелені петрушки-1,7, обліписі-1,5, горобині черноплодной-1,2, томаті ґрунтовому-1,2, перці зеленому солодкому-1, кропі-1, печінки яловичої-1.

Таким чином, неперевершеним джерелом каротину є червона морква, у якій зміст каротину становить 9 мг на 100 р. Найкраще засвоєння каротину відзначається при здрібнюванні моркви. Високим змістом каротину відрізняються рослинні продукти, пофарбовані в зелений й оранжево-червоний колір (морква, томати, червоний перець й ін.) і зелені рослини (шпинат, зелений лук й ін.). Харчові продукти тваринного походження містять невелика кількість каротину (соті частки міліграма), у печінці яловичини кількість каротину досягає 1 мг на 100 р.

б) Фізіологічне значення.

Вітамін А впливає на розвиток молодих організмів, стан епітеліальної тканини, процеси росту й формування кістяка, нічний зір шляхом специфічної участі в хімії акту зору. Вітамін А бере участь у нормалізації стану й функції біологічних мембран, здійснюючи зв'язок між внутрішньоклітинними білками й ліпідами. ............