Харківська державна академія фізичної культури

Кафедра гуманітарних наук

РЕФЕРАТ

На тему: Стрільба із лука

Виконала:

Студентка 2.9 группи

Захарченко Юлія

Пееревірив:

Викладач кафедри гуманітарних наук

Гончаров Г.М

Харків 2010

Зміст

Вступ

1 Історія виникнення стрільби з луку

2 Сучасна історія стрільби з луку та правила проведення змагань

3 Сучасний інвентар

4 Роль інших складових

5Досягнення

Висновок

Перелік умовних скорочень

Список використаних джерел

Вступ

 

Стрільба з луку-один з особливих видів спорту, бо в його основі лежить бойове мистецтво,що супроводжувало розвиток людини з давніх давен.

Мета - поглибити знання аудиторії зі стрільби з лука.

1 Історія виникнення стрільби з луку

 

Ніхто й досі не знає точну дату створення першого луку,ця тема дає великий простір для суперечок вчених.

Лук - це ручна зброя для метання стріл, він вживався майже у всіх племенах і народів на війні і на полюванні з епохи мезоліту 12-17 тисяч років до нашої ери і до XVII століття нашої ери. Але навіть у наш час залишилися такі місця де цей вид зброї широко використовується,як засіб полювання.

Знахідки древніх луків надзвичайно рідкі, тому що дерево і інші органічні матеріали, з яких виготовлялася ця зброя, в землі не зберігаються, тому найдревнішім луком вважається знахідка, що датується епохою мезоліту, виявлена при розкопках стоянки Штельмоор (недалеко від Гамбургу, Німеччина). На території колишніх СРСР найдавніші луки і стріли, також датуються кам`яним віком трохи пізнього періоду, виявлені у Свердловській області. Однак цілком імовірно, що наступні роботи археологів дозволять виявити останки більш древніх екземплярів цієї зброї.

Лук був розповсюджений майже по всій території земної кулі. Не знали лука тільки жителі полярних районів, островів Тасманія, Нова Каледонія і австралійці, хоч на північному сході цього материка, він був відомим.

Спочатку використовувалися дерев'яні стріли з кам'яними і кістяними наконечниками. У бронзовий період їх змінили бронзові та мідні, а пізніше стали повсюдно використовувати сталеві наконечники. Єгиптяни були першим народом, який взяв лук на масове озброєння. 10-13 століття - час найвищого розквіту лучного зброї. Різноманіття луків та стріл було грандіозним: виготовлялися тонкі стріли для пробивання кольчуги і товсті для стрільби по конях, з різноманітними наконечниками (загострені, тупі, кулясті і ін.) Крім того, на стріли ставилися свистячі пристрої, свого роду психологічна атака. У польоті ці стріли видавали моторошні свистячі звуки, змушують загони противника в жаху розбігатися. Конструкція лука була досить традиційна. У процесі розвитку зброї змінювалися лише матеріали, з яких він створювався. Перші луки, ймовірно, складалися з дерев'яної палиці, міцною і гнучкою, особливим чином висушеної, і тятиви, сплетеної з жил.

Наші предки вміло володіли луком, досягаючи у стрільбі чудових результатів. При змаганні на швидкість кращі лучники випускали від 8 до 20 стріл у хвилину і вважали для себе ганьбою, якщо хоч одна з них не потрапила в ціль. Стріляли лучники і в центр мішені на відстані до 200 кроків, а деякі примудрялися на відстані до 70 кроків розколювати стрілою навпіл горіхову лозу.

Прославленими стрілками були і лучники Русі. ............