Зміст

 

Вступ

3

Розділ І. Особливості соціально-правового                

                    захисту дітей-сиріт та дітей,

 

                    позбавлених   батьківської опіки

 

1.1. Історичні і соціально-педагогічні передумови становлення

 

       і розвит­ку інтернатного та напівінтернат­ного типу закладів

9

1.2. Сучасний стан соціально-правового захисту дітей-сиріт

       та дітей,  позбавлених батьківської опіки

 

20

       1.2.1. Зарубіжний досвід  утримання дітей-сиріт та дітей,

 

                 позбавлених батьківського піклування

20

       1.2.2. Вітчизняний досвід вирішення проблем утримання

                дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування

 

36

Висновки до першого розділу

54

Розділ ІІ. альтернативні форми виховання

 

                    як складова необхідного

 

                    соціально-правового  захисту ДІТЕЙ-СИРІТ

 

2.1. Обґрунтування необхідності впровадження в Україні

 

       альтернативних форм виховання

56

2.2. Визначення рівня готовності дитини до змін у житті,

 

       пов’язаних із переходом у прийомну сім’ю

58

2.3. Аналіз результатів дослідження

62

Висновки до другого розділу

71

Висновки

75

Література

80

Додатки

86

Вступ

Складна соціально-економічна ситуація в українському суспільстві безпосередньо впливає на один з найбільш важливих його елементів – українські сім’ї (їх норми, цінності), відображається на загальному соціальному контексті, формуючи середовище, в якому ці сім’ї існують. Один з висновків Національного звіту про стан сімей в Україні у 2004 році стверджує, що, на жаль, “сім’я і шлюб все більше втрачають свої соціальні функції”. Саме сімейні проблеми та конфлікти спричиняють значну кількість негативних явищ, з яких найшвидше зростає явище біологічного і соціального сирітства.

Сьогодні за офіційною статистикою в Україні загальна кількість дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, складає 100679 осіб. Слід зазначити, що це число лише приблизно відображає реалії життя, оскільки безпритульні діти, діти-жебраки, діти, що перебувають у диспансерах і т. п., не враховані у цій цифрі. Дослідження  ЮНІСЕФ, проведене у 2001 році, виявило, що у порівнянні з 1995 роком кількість біологічних і соціальних сиріт збільшилась у 1,5 рази. Родичі піклуються приблизно про 61600 біологічних та соціальних сиріт. Інші (невсиновлені чи без опіки/піклування), через відсутність альтернативних форм піклування, перебувають у державних інституціях, де позбавлені виховного впливу сім’ї.

Відповідно до частини третьої статті 52 Конституції України "утримання та виховання дітей-сиріт і;дітей, позбавлених батьківського піклування, покла­дається на державу". Здобутком України є приведення в цілому національного за­конодавства стосовно дітей до міжнародних норм, Конвенції ООН про права ди­тини. ............