Міністерство освіти і науки

Львівський національний університет імені Івана Франка

Факультет культури і мистецтв

Кафедра театрознавства та акторської майстерності

Практична робота № 1

Аналіз читацького ринку на прикладі форуму видавців 2010 у Львові

Виконала студентка

групи КМК - 31

Крижевич Юлія

Львів 2010

План

Вступ

1.  Форум видавців у Львові 2010. (Історія створення, основні засади)

2.  Аналіз читацького ринку

3.  Проблема поєднання масового і елітарного в рамках книжкового ринку

Висновки

Список літератури та джерел

Вступ

Соціологія читання — це галузь соціології культури, яка досліджує читання як одну з основних суспільних форм опосередкованої комунікації в суспільстві (поряд з театром, кіно, радіо, телебаченням тощо).

Соціологія читання вивчає читача, як індивіда, що сприймає друкований текст залежно від набутих ним культурно-освітніх та мовних звичок; соціально-демографічні, етнокультурні та соціально-політичні чинники, які опосередковано впливають на читацькі інтереси; досліджує читацьку поведінку читачів (уявлення читачів про читання, його регулярність, частоту і час, співвідношення джерела інформації про літературу і джерел її отримання є, рівень начитаності та розуміння прочитаного).

Розглядаючи соціальні потреби в читанні, яке є специфічною формою мовного спілкування людства за допомогою друкованих або ж рукописних чи електронних текстів, соціологія читання визначає та аналізує: <=> соціальні, о економічні, політичні, культурні та ін. чинники, які впливають на читання, вивчає членів суспільства як споживачів духовної культуру, їх інтереси та уподобання, орієнтацію на нову літературу тощо. В процесі читання відбувається змістовне сприйняття суб'єктом (читачем) інформації (знань, цінностей, норм та ін.), що міститься у друкованих чи писемних (у тому числі в електронному вигляді) текстах. Читання тим самим створює соціокультурне буття книги. Звичайно, що читання сьогодні розглядається як процес активної взаємодії між комунікатором (створювачем тексту) та реципієнтом (читачем).

У зв'язку з цим читання вважається завершеним комунікаційним актом, у межах якого відбувається передача знань із друкованої сторінки (текстового повідомлення на ній) до особистості і вплив цього повідомлення на її поведінку. Слід зазначити, що комунікаційний акт (читання) виявляє себе невід'ємною частиною, своєрідним двійником процесу створення тексту.

Говорячи про книгу, іноді нечітко розрізняють книгу і читання, книгу і писемність, книгу і друк, книгу й інформацію, книгу та літературу тощо.

Звідси важливий висновок щодо нееквівалентності книги II читання: читати можна не тільки книгу, а й рукописи (в тому числі й листи), періодику тощо, що ще важливіше, книги II культурі існують не лише для читання.

На думку Тетяни Микитин, вони можуть бути використані багато функціонально і неспецифічно: <=> як предмет розкоші, як ознака багатства чи освіченості господаря, як елемент оформлення інтер'єру, і=> скарб (матеріальний чи інтелектуальний), який залишається наступним поколінням, тощо.

З іншого боку, словесний твір може існувати і бути сприйнятим не тільки у вигляді книги, а й усно, у газетному чи часописному варіанті, комп'ютерному або звуковому записі та ін. ............