Аналіз розвивальної функції підручників для початкової школи
Ярослава Кодлюк,
Доктор пед. наук, доцент Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка
В умовах особистісно зорієнтованого навчання і актуалізується проблема навчально-методичного забезпечення цього процесу, зокрема, вдосконалення якості підручників як основних носіїв змісту освіти, посилення їхньої розвивальної спрямованості.
Одним із найголовніших чинників, що впливають на ефективність процесу підручникотворення, вчені вважають поліпшення процедури експертизи й аналізу результатів апробації навчальної літератури. З іншого боку, відсутність достатньо повно і глибоко розробленої методики аналізу, оцінювання і перевірки шкільних підручників, стверджує Д.Д.Зуєв, пришвидшує процес їх створення, негативно впливає на роль навчальної літератури.
Аналіз відповідної психолого-педагогічної літератури дає змогу виокремити основні напрями наукового пошуку вітчизняних та зарубіжних учених у зазначеному контексті: сутність підручника, його структура та функціональне забезпечення (В.Г. Бейлінсон, П. Безпалько, Д.Д. Зуєв, А.Й. Сиротенко та ін.); відображення у книзі концепції розвивального навчанні (В.В. Давидов, Л.В. Занков, І.С. Якиманська та ін.); процесуальність навчальної книги, її розвивальна спрямованість (Д.М.Богоявленський, О.Є. Дмитрієв, М. Кабанова-Меллер, А.В.Фурман та ін.); психологічні вимоги до підручника (Н.О. Менчинська); особливості підручника для початкової школи (Н.М. Бібік, .В. Занков, Я.П. Кодлюк, А.В. Полякова, О.Я. Савченко та ін.); аналіз і оцінювання шкільних підручників А.П. Карабанов, Б. Кошевська та ін.).
Таким чином, наявний науковий фонд свідчить про відсутність спеціальних досліджень, присвячених значеній проблемі. Тому мета статті полягає в поглибленні методики аналізу підручника для школи першого ступеня, зокрема у розробці підходів до аналізу його розвивальної спрямованості в умовах особистісно орієнтованого навчання.
Проблема аналізу й оцінювання шкільного підручника, на думку дослідників, передбачає визначення таких трьох моментів: що саме перевіряти; як перевіряти, збирати та класифікувати оцінну інформацію; яким способом інтерпретувати отримані результати.
Проаналізуємо насамперед основні підходи вчених до розробки критеріїв оцінювання навчальної діяльності, під якими розуміють необхідну і достатню «сукупність ознак, які відображають сутність модельованого об’єкта (оригіналу), в даному випадку шкільного підручника, а потім виступають у ролі контролю за ефективністю та якістю його розробки». Зауважимо, що єдиних науково обґрунтованих критеріїв не існує, хоча напрацювання у даному аспекті чималі (такі критерії потрібні лише тим, хто аналізує підручники, а й людям, які їх розробляють, тобто авторам).
Цікавою є дослідницька позиція, сутність якої полягає у визнанні показниками якості підручника таких компонентів: відповідність навчальній програмі, наукова система, методична система, наступність змісту, виховна спрямованість.
У контексті аналізованої проблеми заслуговує на увагу точка зору Н.М. Буринської. Основними критеріями аналізу навчальної книги автор пропонує визнати показники призначення: зміст, побудову, оформлення, поліграфічне виконання, ергономічні (ергономіка — наука, що вивчає допустимі фізичні, нервові та психічні навантаження на людину в процесі праці) показники.
Існує думка, що оцінювання навчальних книг має містити такі параметри: відображення у змісті підручника рівня освіти, передбаченого державними стандартами; наявність оптимальної книжкової форми (гнучка внутрішня структура як підручника-книги, так і всього навчально-методичного комплексу); відповідність книжки стандартові поліграфічного виконання, яке ґрунтується на санітарних вимогах до видання навчальної літератури.
Природний інтерес викликає література з проблеми аналізу підручника для школи першого ступеня. ............