Курсова робота

на тему:

«Аналіз та класифікація кредитного портфелю комерційного банку»

Київ 2010

Вступ

В умовах стрімкого зростання обсягів банківських кредитів та зниження дохідності кредитних операцій банків особливого значення набуває розробка методичних підходів до підвищення ефективності банківського менеджменту в цілому та менеджменту кредитних операцій зокрема. З огляду на це актуальним питанням є розробка аналітичного інструментарію оцінки ефективності кредитної політики, впровадження якого в практичну діяльність дасть змогу визначити пріоритети формування стратегії та політики банків на кредитному ринку з метою підвищення дохідності кредитного портфеля.

Банківські кредити відіграють значну роль в процесах фінансування розвитку ринкової економіки, задовольняючи тимчасову потребу одних суб’єктів у додаткових коштах за рахунок їх тимчасового надлишку в інших. Стимулювання кредитування реального сектору економіки сприяє збільшенню обсягів ВВП і, зрештою, підвищенню добробуту нації.

Динаміку кредитів, наданих банками в економіку України на фінансування поточної та інвестиційної діяльності за даними 2008 року свідчать про те, що у структурі кредитного портфеля найбільшою є частка кредитів, наданих на поточну діяльність (станом на 01.01.1999 р. цей показник становив 7968 млн. грн., на 01.01.2003 р. – 38868 млн. грн., на 01.01.2006 р. – 121034 млн. грн.). Крім того, спостерігається зростання обсягів кредитів, наданих на інвестиційну діяльність. За підсумками 2005 р. їх обсяг у 2.7 рази перевищував аналогічний показник 2004 року, в 5.1 рази – 2003 року і в 9.6 рази – 2002 року.

Збільшення обсягів банківських кредитів супроводжується підвищенням банківських ризиків, найвпливовішим із яких є кредитний. Виходячи з цього, ключовою передумовою системи управління кредитним портфелем банку є продумана та зважена кредитна політика.

З метою її реалізації банки в сучасних умовах ефективної кредитної діяльності розробляють власну внутрішню кредитну політику та впроваджують механізми її здійснення. Кредитна політика охоплює найважливіші елементи і принципи організації кредитної роботи в банку, які фіксуються у письмовому вигляді і затверджуються на засіданнях кредитного комітету і комітету кредитного нагляду. Ця політика формується на основі факторів, що визначаються обсягом капіталу й активів банку, складом його клієнтури, спеціалізацією, місцезнаходженням, наявністю мережі філій, станом економічної кон’юнктури, ситуацією на грошовому ринку тощо. До зазначених факторів можна також віднести пріоритети у виборі клієнтів і кредитних інструментів (сегментація ринку) та норми і правила, що регламентують повноваження персоналу банку, який реалізує ці пріоритети на практиці.

У процесі проведення кредитної політики банківські установи виходять із необхідності забезпечити поєднання своїх інтересів та інтересів акціонерів банку, вкладників і позичальників. З огляду на це основним критерієм кредитної політики є принцип пріоритетності мінімізації рівня ризику над дохідністю, відповідно до якого банк незалежно від суми потенційного доходу має відмовити клієнту в наданні кредиту, якщо така операція пов’язана з недопустимим рівнем ризику.

Отже, банк має встановити для себе плановий рівень процентного доходу за кредитом (що вимірюється рівнем відсотка за кредитною операцією) та максимально допустимий рівень ризику, який він може взяти на себе, надавши цю позику.

Дотримання зазначених критеріїв на рівні окремого позичальника дає змогу банку отримувати запланований рівень доходності кредитного портфеля і в результаті цього забезпечувати реалізацію ефективної кредитної політики.

1. ............