Аналіз зовнішнього середовища в стратегічному менеджменті

Вступ

Зовнішнє середовище є джерелом, що організацію ресурсами, необхідними для підтримки її внутрішнього потенціалу на належному рівні. Організація знаходиться в стані постійного обміну з зовнішнім середовищем, забезпечуючи тим самим собі можливість виживання. Але ресурси зовнішнього середовища не безмежні. І на них претендують багато інших організацій, що знаходяться в цьому ж середовищі. Тому завжди існує можливість того, що організація не зможе одержати потрібні ресурси з зовнішнього середовища. Це може послабити її потенціал і привести до багатьох негативних для організації наслідків.

Завдання стратегічного менеджменту полягає у забезпеченні такої взаємодії організації із зовнішнім середовищем, яке дозволяло б підтримувати її потенціал на рівні, необхідному для досягнення її цілей, і тим самим давало б їй можливість виживати в довгостроковій перспективі.

Для того щоб визначити стратегію поведінки організації і провести цю стратегію в життя, керівництво повинно мати поглиблене уявлення не тільки про внутрішнє середовище організації, її потенціал і тенденції розвитку, але і про зовнішнє середовище, тенденції його розвитку і місця, що займає в ній організацією. При цьому зовнішнє оточення вивчається стратегічним управлінням в першу чергу для того, щоб розкрити ті загрози і можливості, які організація повинна враховувати при визначенні своїх цілей і при їх досягненні.

Первісна зовнішнє середовище організації розглядалася як задані умови діяльності, непідконтрольні керівництву. В даний час пріоритетною є точка зору про те, що для того, щоб вижити і розвиватися в сучасних умовах будь-яка організація повинна не тільки пристосовуватися до зовнішнього середовища шляхом адаптації своєї внутрішньої структури і поведінки на ринку, але й активно формувати зовнішні умови своєї діяльності, постійно виявляючи у зовнішньому середовищі загрози та потенційні можливості. Це положення лягло в основу стратегічного управління, використовуваного передовими фірмами в умовах високої невизначеності зовнішнього середовища.

1. Аналіз зовнішнього середовища

У менеджменті під середовищем розуміється наявність умов та факторів, які впливають на функціонування фірми і потребують прийняття управлінських рішень, спрямованих на їх усунення, або на пристосування до них.

Середу будь-якої організації прийнято розглядати, як що складається з двох сфер: внутрішню і зовнішню. Зовнішнє середовище, у свою чергу, підрозділяється на мікросередовище (або робочу, або безпосереднє оточення, або середу непрямого впливу) і макросередовище (або загальну, або безпосереднє ділове оточення, або середовище прямого впливу).

Під внутрішнім середовищем розуміється господарський відділ фірми, до складу управлінський механізм, спрямований на оптимізацію науково-технічної і виробничо-збутової діяльності фірми. Коли мова йде про внутрішнє середовище фірми, мається на увазі глобальна структура фірми, яка охоплює всі виробничі підприємства фірми, фінансові, страхові, транспортні та інші підрозділи, що входять у фірму, незалежно від їх місця розташування та сфери діяльності.

Під зовнішнім середовищем розуміють всі умови і чинники, що виникають у навколишньому середовищі, незалежно від діяльності конкретної фірми, але які надають або можуть вплинути на її функціонування і тому потребують прийняття управлінських рішень.

Однак набір цих факторів і оцінка їх впливу на господарську діяльність різні в кожної фірми. Зазвичай підприємство в процесі управління сама визначає, які фактори і якою мірою можуть впливати на результати його діяльності в даний період і в майбутній перспективі.

Висновки проведених досліджень або поточних подій супроводжуються розробкою конкретних засобів і методів для прийняття відповідних управлінських рішень. ............