В Україні активно іде пошук нових шляхів удосконалення вищої освіти, приведення її у відповідність до світових стандартів. Закономірним є інтерес до постановки бібліотечної освіти в зарубіжних країнах. Особливу увагу привертає організація бібліотечної освіти в США, яка високо оцінюється і досвід якої запозичують багато країн. Не безпідставно вважає професор Гарвардського університету (штат Массачусетс) Хенрі Росовські, що дві третини кращих університетів світу знаходяться в США.60% випускників американських середніх шкіл рано чи пізно навчаються в коледжі, в той час як всього 30% німців, 28% французів, 20% англійців і 37% японців продовжують освіту після середньої школи.

Ця стаття написана на основі вивчення спеціальної літератури та безпосереднього знайомства авторів з організацією бібліотечної освіти та діяльністю бібліотечних шкіл США.

Бібліотечна професія склалася в другій половині ХІХ століття. Саме тоді створені професійні бібліотечні товариства і організовану професійну підготовку бібліотечних працівників. Першою професійною бібліотечною організацією в світі була Американська бібліотечна асоціація, створена в 1876 р. Перша бібліотечна школа була організована також в Америці в 1887 р. при Колумбійському університеті в Нью-Йорку.

До бібліотечного працівника в США завжди ставились великі вимоги. Так американський бібліотекар Л.М. Сміт писав, що бібліотекар повинен бути не тільки ходячим каталогом, але й живою енциклопедією. Йому необхідна академічна освіта. Всесвітньо відомий американський вчений Мелвіл Дьюі (1852-1931) активно виступав за організацію бібліотечних шкіл. Отримання бібліотекарем спеціальних знань. На його думку, брати на роботу в бібліотеку непідготовленого працівника, те саме, що наймати лікаря без медичної освіти.

Разом із створенням першої бібліотечної школи в американській спеціальній пресі розпочалася дискусія щодо поганої їх роботи по підготовці спеціалістів для бібліотек. Така дискусія відновлюється з того часу майже щорічно. Про це свідчить, наприклад, назва статті “Чому люди дійсно ненавидять бібліотечні школи? ”. Одним із факторів, що викликають до життя цю дискусію, є те, що дуже важко сформулювати єдині вимоги до бібліотечних працівників, визначити, які саме спеціалісти потрібні в бібліотеках. Це не дивно, якщо взяти до уваги різноманітність видів і типів існуючих в США бібліотек, служб інформації. Інший фактор - швидкий розвиток нових інформаційних технологій і необхідність та складність підготовки бібліотечних працівників до їх використання. Останнє привело до зміни на початку 80-х років назв бібліотечних шкіл на школи бібліотекознавства та інформатики або інформаційні школи. Наприклад, в одному з найпрестижніших університетів Америки - Каліфорнійському університеті в Берклі вона носить назву Школа бібліотекознавства та інформаційних наук. Як відзначається в роботі, нові інформаційні технології великою мірою вплинули на зміст та методи освіти, незважаючи на те, що бібліотечна освіта по суті своїй є дуже консервативною. В 1993 р. серед акредитованих шкіл лише школа Арізонського університету не мала в своїй назві слова “інформація”.

В останні двадцять років бібліотечна справа виходить на новий технологічний рівень, характерною особливістю бібліотечної професії стає автоматизація бібліотечно-бібліографічних процесів, впровадження нової техніки в роботу бібліотек. ............