ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ І. Становлення теорії безсполучниковості в українському мовазнавстві

1. Класифікація безсполучникових складних речень як лінгвістична проблема

2. Класифікації безсполучнокових складних речень в українській граматиці

РОЗДІЛ ІІ. Конструкції з однофункціональними предикативними частинами

1. Речення перелічувальної семантики із значенням одночасності дій, фактів, явищ.

2. Речення перелічувальної семантики із значенням послідовності дій, фактів, явищ

Розділ ІІІ. Конструкції з різнофункціональними предикативними частинами

1. Речення зіставно-протиставного значення

1.1 Речення зіставного різновиду

1.2 Речення протиставного різновид

2. Речення з пояснювальнимим відношеннями компонентів

2.1 Речення з розгортаючою частиною

2.2 Реченння з уточнюючою частиною

2.3 Речення з коментуючою частиною

2.4 Речення з доповнюючою частиною

3. Речення з відношенням детермінації

3.1 Речення, одна з частин яких має часове значення

3.2 Умовно-наслідкові речення

3.3 Причиново-наслідкові речення

3.4 Речення, постпозитивна частина яких виражає обґрунтування з відтінком причини

3.5 Безсполучникові речення, друга частина яких має значення мети

3.6 Речення, одна з частин яких передає допустовість

РОЗДІЛ IV. Неелементарні безсполучникові та безсполучниково-сполучникові конструкції

1. Безсполучникові багатокомпонентні утворення

2. Сполучниково-безсполучникові речення

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Проблема виділення безсполучникових складних речень як самостійної синтаксичної одиниці у мовознавстві з’явилась ще у XVIII ст. Цей погляд зацікавив різних дослідників, одні з яких були переконані в необхідності й правомірності такого виділення, інші заперечували безсполучникові конструкції як окремий вид складних структур. Таке протистояння поглядів існувало до першої половини ХХ ст.

Ще у "Кратком руководстве к красноречию" М.В.Ломоносова є окремі параграфи, що містять визначення складного речення. Вказівки на способи об’єднання простих речень у складному за допомогою сполучників і без будь-яких допоміжних слів.

У праці "Из записок по русской грамматике" О.О.Потебня спеціально не вивчав питань сиснтаксису складних речень, у тому числі й безсполучникових, проте його вчення про виникнення складних конструкцій і принагідній спостереження, що стосуються безсполучниковості, були науковим відкриттям і не втратили свого значення дотепер. Він звернув увагу на походження безсполучниковості й довів, що вона давніша від сполучниковості [59;295].

Викликає певний інтерес спостереження над цією проблемою П.Ф.Фортунатова. Припускаючи можливість вираження сурядності і підрядності без сполучників, він називає безсполучникові конструкції з підрядним реченням злитно-складними, вказуючи при цьому на особливість порядку слів у підрядній частині, який надає їй ознак підрядності.

У праці "О грамматической природе и принципах классификации бессоюзных сложных предложений" М.С. Поспєлов спочатку подає історію розвитку теорії безсполучниковості, розкриваючи погляди таких учених, як О.О. Потебня, М.В. Ломоносов, О.Х. Востоков, А.М. ............