Зміст Вступ. 2
1. Характеристика підприємства. 4
2. Штат та структура організації 9
3. Фінансові умови роботи господарства. 11
4. Фінансовий стан господарства. 14
5. Бухгалтерський облік на підприємстві 16
6. Розрахунок собівартості продукції і порядок списання калькуляційних різниць 23
7. Шляхи удосконалення обліку витрат і виходу продукції 26
8. Аналіз виконання плану виробництва соняшника. 29
9. Аналіз і шляхи підвищення прибутковості і рентабельності виробництва соняшника 32
Висновки та пропозиції 34
Література. 37
Додатки. 38
Вступ Сільське господарство є однією із стратегічно важливих галузей: частка агропромислового комплексу у валовому внутрішньому продукті нашої країни становить 20 % .Протягом останнього часу обсяги виробництва сільськогосподарської продукції стабільно зростають, а в окремих випадках перевищують темпи росту у промисловості. Закономірно, що країна, яка хоче бути міцною і незалежною, особливо повинна дбати про власне продовольче забезпечення. Світовою практикою доведено, що відбудову економіки слід починати з сільського господарства. Криза і дестабілізація сільського господарства як невід'ємної складової єдиного народногосподарського комплексу негативно позначається на всіх галузях економіки.
Зерновому господарству і ринку зерна в Україні притаманні регіональні проблеми, пов'язані з різницею між попитом і пропозицією на регіональних ринках, але всі регіони мають стале перевищення попиту над виробництвом фуражного зерна.
Україна є великим виробником соняшникової олії. Але соняшник — виснажлива культура для землеробства, а ринок насіння олійних культур має яскраво виражений регіональний характер. У 1990—1995 рр. спостерігалося збільшення посівних площ соняшнику саме через його високі показники конверсії на олію, незважаючи на великі втрати його від ураження хворобами. Експертна оцінка цих втрат перевищує 27% біологічного врожаю, який є досить низьким. Розробка проектів і стратегії програмованого стимулювання виробництва насіння олійних культур пов'язується з господарствами товарного землеробства степів України. Ринок насіння й олії стрімко перетнув кордони, але, як свідчить аналіз, насіння експортується за низькими цінами, а різниця в цінах переважно залишається у перекупників. Підприємства переробної промисловості не враховували потреби комбікормової промисловості у кормовому білку, джерелом надходження якого є соняшникова макуха. На жаль, ці ресурси використовувались погано, адже 22% соняшникової олії вироблялось, зокрема, методом бензинової екстракції з макухи і йшло на виготовлення розчинників для фарб. Усунення цих та інших втрат основної продукції (олії) і раціональне використання вторинних ресурсів — це основний напрямок формування інвестиційного фонду фінансових ресурсів села.
Сучасна аграрна політика України спрямовується на глибокі соціально — економічні перетворення на селі, на перехід агропромислового виробництва до ринкової економіки.
Першим кроком в цьому напрямі було прийняття Указу Президента України „Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки, від 3 грудня 2004року.Головним політичним підсумком виконання цього Указу є те, що сільські працівники підтримали аграрну реформу, яка надала їм можливість стати справжніми господарями на селі.
Визначальною віхою для здійснення радикальних перетворень на селі стало прийняття Верховною Радою України в 2006 році нового Земельного кодексу У країни, чим відкрило шлях до остаточного утвердження власності селян на землю.
Завдяки активному реформуванню аграрного сектора за 2006 — 2008 рр. ............