Реферат з Історії Збройних сил України на тему : "Бій у Катеринославі"(1917р.) студента 33-ю взводу Бонюка Олексія Петровича Київ 1996
    Наприкінці грудня 1917 року в Україні склалась вкрай напружена політична ситуація . Тривала ворожнеча в керівництві Центральної Ради , а Центральна Рада та Раднарком в свою чергу конфліктували між собою . Раднарком не міг дійти згоди із більшовиками Харкова , а харківські більшовики не хотіли визнавати самостійність київських більшовиків .Тривала боротьба Раднаркому з Донським урядом та білогвардійцями , ситуація на німецькому фронті була нестабільною в тилу панував розлад та анархія . За таких обставин неможливо було вирішити кожну проблему окремо , а тому українські та радянські діячі перебували у розгубленості , оскільки ані перші ані другі не наважувались брати на себе вирішення усіх проблем .
    За вирішення цих проблем взявся Раднарком , згідно з особистим наказом Леніна була призначена особа , яка б керувала бойовими діями проти донців , білогвардійців та "їх посібників ".Це був В.Антонов -Овсієнко .Під посібниками Ленін мав на увазі Центральну Раду . Але завдання це було не з легких оскільки Харківські більшовики не підтримували відкриту агресію проти Центральної Ради . Але не зважаючи на це радянські війська поступово почали переходити до бойових дій . Яскравим прикладом можуть слугувати збройні сутички на станціях Лозовій та Синельниково . Подальші кроки В.Антонова-Овсієнко вгадати було неважко - Харків та Кареринослав . Тим більше , що Харків уже знаходився у його руках , а Катеринослав з великою кількістю місцевої червоної гвардії в будь- який момент готовий був повстати .
    Збройна сутичка у Катеринославі , на відміну від попередніх , була вже відкритим втручанням у внутрішні справи України , служила початком війни Раднаркому з Центральною Радою .Адже попередні сутички можна було пояснити необхідністю боротьби з білогвардійцями Корнілова та Донським урядом генерала Каледіна , а в цьому випадку втручання у відносини між українською владою Катеринослава та більшовицьким ревкомом було неприхованою агресією . Навіть Антонов -Овсієнко в своїх записках наводить наказ за яким загону Єгорова доручалось підняття в Катеринославі повстання та захоплення міста .
    На той час в Катеринославі нараховувалось близько 1500 багнетів військ Центральної Ради . За спогадами Антонова -Овсієнко там знаходилось 5000 червоногвардійців , полк імені Пилипа Орлика , що тяжів до останніх , нейтральна артилерія та 1500 гайдамаків . Як згадував генерал М.Омельянович -Павленко , вже восени 1917 року в Катеринославі був утворений гайдамацький курінь , який був єдиною місцевою військовою українською формацією .Але більш реальною виглядає інформація про наявність в місті трьох українських угрупувань: Катеринославського куреня "вільного козацтва", Сердюцького полку імені П.Орлика та зукраїнізованого 134-го Феодосійського . Що ж становили ці військові підрозділи : гайдамацький курінь був укомплектований переважно з добровольців і справляв дуже добре враження .Звичайно до нього вступила студентська та гімназична молодь , яка не мала військової підготовки . Цей курінь знаходився під командуванням майбутнього захисника Карпатської України тоді старшини , а потім штабс -капітана Сергія Єфремова . ............