Дослідження харчування Методи вимірювання калорій (енергії їжі) відрізняються від методів дослідження інших нутрієнтів. Вимірювання енергетичного балансу технічно складне і використовується лише в спеціалізованій дослідницькій лабораторії. Використання енергії досліджується методом калориметрії. Найчастіше це непряма калориметрія - тривале вимірювання поглинання кисню і продукції вуглекислого газу. (Пряма калориметрія вимірює віддачу тепла досліджуваним в спеціальній ізольованій кімнаті. Існує лише два таких калориметра для дослідження людини, які знаходяться в Британії) Це технічно складне дослідження, які обмежує рух суб'єкта. З іншого боку енергію вживаної їжі можна дослідити хімічно, так як енергетична цінність їжі представлена в таблицях, це тільки середнє число. Інший шлях оцінки енергетичного балансу - спостереження за змінами маси тіла. Одержання або втрата тілом більше 6000-7000 ккал, відповідно, збільшує або зменшує масу на + або - 1,0 кг. Найбільший перепад ваги спостерігається в жировій тканині, де змінюється вміст води, і менший в м'язах. Щоб виявити зміну маси тканини, вона повинна бути більше 1 кг, так як навіть при точному зважуванні і постійному режимі вага здорової людини змінюється протягом дня і щодня. Таким чином техніка зважування є неточною. Рекомендовані стандарти маси тіла залежно від росту для дорослих подано в статті "Діагноз і фактори ризику ожиріння". Непросто зважувати спотворених або паралізованих людей. Дуже хворі, прикуті до ліжка люди не можуть бути зважені, якщо вони не знаходяться в спеціальних ліжках, призначених для вимірювання ваги тіла. Найлегше зважувати пацієнтів, що можуть вільно рухатись - це просто і забирає мало часу. Але в лікарні пацієнт часто обмежений ліжком, наприклад, з крапельницею або гіпсом - в чьому випадку втрата тканини може бути виявлена вимірюванням обхвату руки: товщини шкірної складки. Вимірювання обхвату руки - лише етап дослідження, проводиться навколо лівої руки (бажано) на середній відстані між кінцем акроміона і олекраноном. Площа включає в себе м'язи і підшкірну клітковину, що оточують плечову кістку. Найкраще проводити вимірювання товщини шкірної складки в серединній зони тріцепса на однаковій відстані від акроміона і олекранона, та в надлопатковій зоні на 1 см нижче нижнього кута лопатки. Існують рекомендовані стандарти шкірних складок в цих місцях. Товщину шкірної складки над тріцепсом можна використати для обчислення серединного обхвату м'язів руки, який вираховується по формулі: обхват руки - ? * товщина шкірної складки (мм) До оцінки дійсної зміни маси або коли масу не можна виміряти, приблизний рівень енергетичного балансу можна одержати, вирахувавши за меню калорійність вжитої за день їжі і порівнявши цю величину з рекомендованою даною кількістю, опублікованою DHSS. Рекомендований денний рівень енергії - це середній рівень енергетичної потреби за робочий день для підгруп британців різного віку і статі. Потреба в енергії може значно змінюватись в кожній з груп. Індивідуальна енергетична потреба знаходиться в межах 50-150% від середньої. Не існує біохімічних тестів, які надійно показують рівень енергетичного балансу. Ацетон з'являється у видихуваному повітрі людей, котрі постяться більше 12-ти годин, підвищується концентрація ?-гідроксибутирату в рідинах тіла, але це не може бути використано для виявлення рівня енергетичного дефіциту. Білок Визначення білкового статусу включає: загальний білок тіла і вісцеральний білок. Загальний білок тіла (переважно м'язи) можна оцінювати різними шляхами (перші два, приведені нижче, науково-дослідницькі експерименти). 1) Загальний азот тіла можна виміряти in vivo активацією нейтронів з одночасним підрахунком ?-променів (енергій 10,8 МеВ), що утворюються з азоту. ............