Факультет екологічний
Кафедра: "Зоології та іхтіології"
Курсова робота
Тема: "Дводишні риби"
Виконала: студентка 2-ої групи 4-го курсу
сп. "Водні біоресурси"
Реферат
В роботі використовалось одинадцять джерел інформації, включаючи матеріали мережі Internet. В роботі дана характеристика надкласу Дводишних. Описані особливості родин Рогозубових і Чешуйчатникових.
Розділи мають відповідні ілюстрації риб, окрім сига-валька. Всього в роботі є 10 ілюстрацій перерахованих вище риб.
Описані та наведені ілюстрації таких видів риб:
Австралійський рогозуб (Neoceratodus forsteri);
Чешуйчатник американський (Lepidosiren paradoxa);
Великий протоптер (Protopterus aethiopicus);
Малий протоптер (Р. amphibius);
Темний протоптер (P. dolloi);
Бурий протоптер (Р. annectens).
В роботі наведені також ілюстрації ареалу поширення дводишних та особливості їх морфології.
Зміст
Вступ
Надклас Дводишні (DIPNOІ, або DIPNEUSTOMORPHA)
Клас Рогозубоподібні (CERATODIFORMES)
Родина Рогозубові, або Однолегеневі
Родина Чешуйчатникові, або Дволегеневі (LEPIDOSIRENIDAE)
Висновок
Використана література
Вступ
Рогозубоподібні - єдина гілка, що дожила до нашого часу, колись численних дводишних риб. З’явившись в девонському періоді, дводишні риби процвітали до тріасу, після чого розквіт почав угасати. До нашого часу з двох класів дводишних, налічуючих 11-12 родин, зберігся тільки один клас рогозубоподібні з двома родинами - рогозубових (Ceratodidae) і чешуйчатникових (Lepidosirenidae) - всього з шістьма видами. Області розповсюдження цих реліктових форм - Південна Америка, тропічна Африка і Австралія - указують на величезний вік групи .
Надклас Дводишні (DIPNOІ, або DIPNEUSTOMORPHA)
Клас Рогозубоподібні (CERATODIFORMES)
Сучасні дводишні - типово прісноводі риби, чудово пристосовані до життя в умовах пересихаючих в посушливий сезон водоймищ. Найбільш дивовижне для дводишних риб так зване "подвійне" дихання, звідки і береться їх назва. Вони здатні здійснювати його завдяки тому, що крім звичних для риб зябер у них є ще і справжні легені, які в істотних рисах своєї будови схожі з легенями вищих хребетних. Ці легені, замінюючі у них плавальний міхур, з'єднуються з глоткою протокою, що впадає в неї з черевної сторони. У зв'язку з частковим переходом до легеневого дихання задньоноздреві отвори дводишних риб відкриваються в ротову порожнину, утворюючи внутрішні ніздрі (хоани), що дозволяє їм здійснювати дихання атмосферним повітрям при закритому роті; майже як у амфібій, є легеневий кровообіг, тобто венозна кров поступає переважно в легені, чому сприяє також розділення передсердя неповною перегородкою. Найтіснішим чином з легеневим диханням пов'язана також наявність нижньої порожнистої вени, яка характерна для всіх наземних хребетних починаючи з амфібій, але відсутня у всіх інших риб, окрім дводишних.
Осьовий скелет дводишних риб багато в чому зберігає примітивні особливості: тіла хребців відсутні, хрящові основи верхніх і нижніх дуг сидять безпосередньо на хорді, що добре зберігається протягом всього життя.
Череп разом із стародавніми рисами характеризується своєрідною спеціалізацією. ............
