Двокроковий метод найменших квадратів

Нехай маємо таку модель:

функція доходу:

                        (1)

функція пропозиції грошей:

                                    (2)

де  – доход;  – запас грошей;  – інвестиційні витрати;  – витрати уряду на товари та послуги.

Змінні  та  є екзогенними,  та  – ендогенними.

Рівняння доходу, яке ми розглядаємо, показує, що доход визначається пропозицією грошей, інвестиційними витратами та витратами уряду. Рівняння пропозиції грошей показує, що запас грошей визначається відповідно до рівня доходів. Очевидно, що ми маємо симультативну модель.

Застосовуючи умову порядку для її ототожнення, бачимо, що рівняння доходу неототожнене, тоді як рівняння пропозиції грошей – переототожнене. Переототожнена функція пропозиції грошей не може бути оцінена за допомогою методу ННК, тому що ми отримаємо дві різні оцінки .

Якщо застосувати метод найменших квадратів для оцінки невідомих параметрів рівняння пропозиції грошей, то отримані оцінки будуть зміщеними через кореляцію між змінною  та випадковою величиною . Припустимо, що ми знайшли змінну, близьку до змінної  в тому сенсі, що вона високо корелює з , але не є корельованою з . Така змінна називається допоміжною змінною. Якщо її можна знайти, то МНК можна застосовувати для оцінки функції грошової пропозиції. Але як отримати таку допоміжну змінну? За допомогою методу двокрокових найменших квадратів. З назви видно, що метод складається з двох етапів.

1. Щоб позбавитись кореляції між  і , побудуємо спочатку регресійне рівняння залежності  від усіх попередньо визначених змінних:

                             (3)

де et є помилками. Невідомі параметри рівняння (3) отримаємо за допомогою МНК:

                 (4)

Рівняння (3) є нічим іншим, як регресією скороченої форми, тому що в правій частині з'являються тільки екзогенні або попередньо визначені змінні. Його ще можна записати у вигляді:

                             (5)

який показує, що змінна  складається з двох частин:  – прогнозної величини та випадкової компоненти еt. Виходячи з класичних припущень методу найменших квадратів,  та et – некорельовані між собою.

2. Рівняння пропозиції грошей можна записати таким чином:

                           (6)

де .

Порівнюючи (6) з (2) бачимо, що зовні ці рівняння дуже схожі, єдина відмінність полягає в тому, що  замінено на . В чому полягає перевага рівняння у вигляді (6)? Хоча  в початковому рівнянні грошової пропозиції корелює з відхиленням ,  в (6) не корелюється з  (у випадку, коли розмір моделі зростає пропорційно). В результаті, МНК можна застосувати до (6), з якого можна знайти відповідні оцінки параметрів функції пропозиції грошей.

Для подальшої ілюстрації методу 2МНК видозмінимо модель доходу та пропозиції грошей:

                 (7)

   (8)

де додатково  – доход у попередньому періоді;  – пропозиція грошей у попередньому періоді (вважаємо, що  та  – попередньо визначені). Обидва рівняння (7) і (8) є переототожненими. Для того, щоб застосувати метод 2МНК, на першому етапі побудуємо регресійну модель залежності ендогенних змінних від усіх попередньо визначених змінних:

            (9),               (10)

На другому етапі заміщуємо  та  в початкових (структурних) рівняннях їхніми оціненими значеннями з двох попередніх регресій:

                        (11)

                         (12)

де

Отримані таким чином оцінки будуть спроможними, тобто з розміром вибірки наближатимуться до BLUE-оцінок.

Можна виділити такі особливості методу 2МНК.

1. ............