Міністерство освіти та наук України Національний гірничий університет Кафедра екології РЕФЕРАТ по предмету: Основи екології на тему: "Екологічні проблеми промислових та побутових відходів" Виконав: студент групи ГІ-00-3 Яновський А.В. Перевірив: доц. Бескровний В.І. Підпис________Дата__________ Дніпропетровськ 2004 Зміст: Зміст. 2 Вступ. 3 1. Побутові та промислові відходи. 4 1.1 Склад, властивості та об'єм твердих побутових відходів 4 1.2 Характеристика твердих промислових відходів 8 Перелік використаної літератури. 10 Вступ
    До найактуальніших проблем сьогодення, що торкаються кожного жителя планети й від яких залежить майбутнє людства, слід віднести проблеми екологічні. Викликані недалекоглядним, нерозумним, необґрунтованим ставленням людини до природи, вони виникли не сьогодні й не вчора. Як свідчать стародавні літописи, ще близько 4 тис. років тому вавілонський цар Хаммурапі, а пізніше - китайські й монгольські імператори та європейські монархи вже дбали про збереження природи й видавали накази про охорону лісів, трав'яного покриву степів, водних джерел. Українська козацька старшина, незважаючи на надзвичайне багатство нашої природи тих часів, теж уболівала за збереження довкілля й видала ряд наказів і документів про охорону придніпровських лісів і лук, заборону спалювання лісів, браконьєрства, хижацького винищення звірів та риби.
    Першу глобальну екологічну кризу людство пережило ще в неоліті. У природі споконвіку мала місце взаємодія багатьох видів, які займали свою екологічну нішу. Коли якийсь вид стає монополістом, він швидко вичерпує ресурси своєї ніші й якщо не знайде нову екологічну нішу, його чекає екологічна криза та деградація. На початку неоліту людство винайшло лук, спис та інші знаряддя вбивства й дуже швидко, можливо, за кілька тисячоліть знищило мамонтів і решту великих тварин (свою основну їжу) майже на всій планеті й стало видом-монополістом. Так настала перша екологічна криза. Але людство в неоліті винайшло землеробство й скотарство і цим створило собі нову екологічну нішу. Відбулася неолітична революція свідомості й буття людства. На думку М. Моісєєва, під час неолітичної революції чисельність населення земної кулі скоротилася у вісім-десять разів, і після цього історія пішла новим шляхом - шляхом швидкого розвитку сільського господарства, тваринництва, далі - використання мінеральних і енергетичних ресурсів літосфери, розвитку промисловості.
    Кінець XX ст. знаменується розвитком другої глобальної екологічної кризи, коли завдяки зростанню народонаселення та його активній виробничій діяльності в умовах надзвичайно низької екологічної свідомості практично вичерпані природні ресурси та можливості біосфери самовідновлюватися й самоочищатися.
    Із розвитком цивілізації та науково-технічного прогресу, бурхливим зростанням кількості населення на Землі, обсягів виробництва та його відходів проблеми стосунків між природою та суспільством дедалі загострюються. Наприкінці XIX ст. екологічну кризу, що наближалася, передбачали лише окремі фахівці, а в 60-70-х роках XX ст. про критичний стан природи багатьох регіонів Європи, Північної Америки, Японії дізналися в усьому світі. Страшною дійсністю стали голод, отруєні річки та моря, задушливе шкідливе повітря у великих промислових центрах, загублені ліси, сотні зниклих видів тварин і рослин, загроза кліматичних аномалій, ерозія та майже повсюдне повне виснаження ґрунтів у аграрних районах. ............