Економічний зміст відносин платності лізингу

ВСТУП

Основний комерційний параметр лізингу – лізингова плата. Навколо неї стикаються економічні інтереси суб'єктів лізингових відносин. Лізингодавець прагне максимально завищити її розмір, лізингоодержувач – платити якомога менше. Тому нам видається важливим та необхідним розробити і науково обґрунтувати критерії визначення величини лізингової плати. Лізингова плата є не просто винагородою лізингодавцю за користування майном, а й відшкодуванням його вартості. Як відомо, лізингова плата фіксує відносини суб'єктів лізингової угоди. Лізингоодержувача цікавить, перш за все, споживна вартість лізингового майна. Оплачуючи її, він виражає дану споживну вартість через грошовий еквівалент, ціну – лізингову плату. Так саме і лізингодавець у вигляді лізингової плати отримує грошовий еквівалент, тимчасово відчужуваної, за допомогою лізингових відносин, власності.

Із цього випливає, що лізингова плата, як економічна категорія, властива товарно-грошовим відносинам і виступає у вигляді ціни за здані в лізинг засоби виробництва, інше майно.

лізінговий ціна плата капітал

Розкриваючи зміст ціни лізингу, постає необхідність використовувати ірраціональне поняття ціни, що виражає споживну вартість, а не витрати суспільно необхідної праці.

Ірраціональністю відзначається і механізм формування рівня ціни засобів, що передаються в лізинг. Попит і пропозиція, на відміну від інших вартісних форм, визначають тут не відмінність ціни від вартості, а саму ціну, тобто ціну як вираз споживної вартості лізингового майна.

Лізингова угода в її класичному розумінні виникає на стадії обміну у відтворювальному процесі і має характерне для будь-якого обміну відчуження споживної вартості. Звідси у лізингової угоди спільна з операцією купівлі-продажу форма оплати – форма ціни. Але при лізингу відчужується і вартість, і споживча вартість, чого не відбувається в акті купівлі-продажу, де відчужується лише споживча вартість. "При купівлі-продажі віддаються лише гроші, а не їх вартість, яка відшкодовується у формі товару" [6, с.380]. Саме тому ціна, що виникає в лізинговій угоді, де товарна і грошова форми вартості не протистоять одна одній, не може бути звичайною ціною, грошовим виразом вартості, а є ірраціональною ціною споживної вартості зданих у лізинг засобів.

Крім того, на наш погляд, у лізингових угодах не ціна визначається витратами суспільно необхідної праці, а самі витрати переданих у лізинг засобів у рамках суспільних потреб визначаються ціною – лізинговою платою. У цьому відмінність лізингової плати від ціни, властивій іншим обмінним відносинам.

Лізингова плата як економічна категорія, має свою сферу функціонування і впливу. Для цього є цілком реальна підстава: у лізинговій платі існує її внутрішня визначеність і відособленість, тобто якості, необхідні для характеристики економічних відносин як категорії.

Її специфіка полягає в тому, що вона функціонує не взагалі в умовах товарно-грошових відносин, а, перш за все, на базі лізингових відносин. Лізингова плата існує і розвивається тільки у зв'язку з рухом вартості на засадах поворотності: лізингоодержувач повертає вартість отриманого в лізинг майна лізингодавцю у будь-якому разі. ............