Міністерство освіти і науки України

Миколаївський державний університет ім. В.О.Сухомлинського

Кафедра педагогіки

Курсова робота

Естетичне виховання особистості

Виконала

студентка ІІІ-Б групи

факультету філології та журналістики

заочної форми навчання

Борисова Аліна Миколаївна

Науковий керівник

Демченко Л.А.

Харків - 2009

І. Розвиток поняття „естетика“

Ми живемо в неспокійному світі відчудження людини від своєї суті, відчудження від духовних джерел, які легко руйнуються без поденного їх плекання. Щоб не загубити ці духовні джерела, потрібно припинити зниження моралі, втрату життєвих цінностей. Суттєву роль у процесі духовного збагачення особистості можуть допомогти естетичні начала, які допомагають відтворенню та трансляції естетичної культури, в усі різноманітності світових зразків сприяють вихованню творчої особистості.

Прекрасне належить до однієї з важливіших загальнолюдських цінностей. Воно здатне приносити душевну рівновагу, продовжувати потребу в естетичній діяльності.

Зараз залишається актуальними проблеми духовного збагачення людини, естетичного виховання особистості за законами краси.

І тому я обрала темою свого дослідження естетичне виховання особистості. Бо саме естетичне виховання невід’ємною складовою всебічного гармонійного розвитку особистості.

Метою мого дослідження являється розвиток естетичного виховання особистості і виявлення його основної мети та завдання.

Основним завданням мого дослідження є історія поняття „естетика“, естетичне виховання у поглядах видатних педагогів і процес формування ест етичного досвіду особистості, а саме: його складові та основні форми роботи.

1.1 Поняття естетики у філософській площині

Естетика — наука про становлення чуттєвої культури людини. Таке загальне визначення витікає з органічної єдності двох своєрідних частин цієї науки; якими є: 1) виявлення діалектики самого процесу освоєння, специфіки естетичного як прояву ціннісного ставлення людини до дійсності; 2) художня діяльність людини.

Обидві частини хоч і тісно взаємопов'язані, проте відносно самостійні. У першій розглядаються питання природи, специфіки і творчого потенціалу естетичного, категорії естетики — прекрасне, трагічне, комічне тощо. Друга частина охоплює художню діяльність людини, структурну і функціональну її своєрідність, природу художнього таланту, видову, жанрову та стильову самобутність мистецтва. Саму історію становлення естетики як предмета без перебільшення можна назвати процесом пошуку адекватного співвідношення між зазначеними частинами. Своєрідну функцію «пластичного мосту» при цьому виконували такі поняття, як прекрасне, досконале, гармонія, цінність, філософія мистецтва. Протягом багатьох століть естетика виступала і як «наука про прекрасне», і як «наука про досконале», і як «наука про закони розвитку мистецтва».

Констатуючи складність визначення предмета естетики, слід передусім реконструювати історію проблеми, звернувши особливу увагу на специфіку термінології.

Поняття естетика традиційно пов'язують з грецьким ейсетикос — почуттєвий. Проте не можна тут обійти і такі грецькі терміни, як естаномай, естесі, естаноме, не можна нехтувати і самим процесом формування особистого ставлення до предмета. ............