Часть полного текста документа:Міністерство освіти України Львівський державний університет ім. І. Франка Кафедра філософії Реферат на тему : "Філософія абсурду Альбера Камю" виконала пошукувач кафедри світової літератури ЛДУ ім. І.Франка, викладач Західноукраїнського колегіуму Левицька Оксана Степанівна Львів - 1999 З М І С Т 1. Вступ ............................................................................................... 3 2. Розділ І. Концепція абсурду у теоретико - філософській спадщині А.Камю: есе " Міф про Сізіфа"................... 6 3. Розділ ІІ. Абсурд у драматургії та прозі Камю.......................... 17 4. Висновки ......................................................................................... 24 5. Список використаної літератури ................................................. 26 В С Т У П У французькій філософії середини ХХст. проблема абсурду стає чи не однією з найважливіших. Ця проблема пов"язана, в першу чергу, з філософією екзистенціалізму, а насамперед творчістю Ж. П. Сартра та А.Камю. Саме з їхньої легкої руки філософія екзистенціалізму знайшла втілення в літературі. Таке поєднання літератури і філософії є явищем невийнятковим, адже література Франції, як жодна інша, змогла наблизитися до філософії. Філософічність літератури - це давня традиція, яка розвивається ще з часів Середньовіччя та Відродження, а в епоху Просвітництва вона досягла значного злету, варто назвати хоча б імена Ж.-Ж. Руссо, Монтеск'є, Д. Дідро, Вольтера та ін. Саме у Франції зародився жанр есе, який функціонує на стику філософії та літератури, - а Камю був митцем - есеїстом. Д. Наливайко зауважив, що "навідміну від Марселя і Сартра, Камю не прагнув до витворення філософських систем. Камю тяжіє до образного типу мислення, що простежується і в його есеїстиці".1 Камю неодноразово повторював, що він не є філософом. Ще в молодому віці Камю записав у своїх записниках: "Думають тільки образами. Хочеш бути філософом - пиши романи". Проблема абсурду у Камю розкривається у його філософських працях, а також у художніх творах: драматургії та прозі. Самі лише філософські праці не дають достатнього розуміння цієї проблеми філософом. Лише розглянувши в комплексі усю творчість Камю, можна мати достатній матеріал для аналізу. Творчість А. Камю можна поділити на кілька етапів. Еволюцію творчості Камю простежити не важко, - зміна його філософських поглядів безпосередньо ______________________________________________________________________________________ 1.Див.: Наливайко Д. Інтелектуальна проза Альбера Камю / А. Камю. Твори у 3-х т. Т.З.-Харків, 1997.-С.593. пов'язана з історичними обставинами. Камю сам зробив спробу поділити власну творчість на певні етапи ("Записники", 1947р.). Перший етап своєї творчості Камю іменував етапом "Абсурду". Це твори написані під час війни і до її початку. До них належать: "Калігула", "Сторонній", "Міф про Сізіфа". С. Великовський бачить такий поділ на етапи у формі спіралі.2 Отже, першим витком спіралі є коло "Абсурду". Другим витком є "Бунт". Цей етап утворюють твори: "Чума", "Праведні", "Бунтуюча людина". Третій виток - твори написані у 50-ті роки. У записниках А. Камю він ще не має назви. Це твори: "Падіння", "Вигнання і царство". С. Великовський вважає найвідповіднішою назвою для цього заключного витка назву "Вигнання".3 Поза триптихом залишились лише ранні ліричні есе: Камю вважав їх незрілими. ............ |