Рене Декарт - найбільший мислитель Франції, філософ, математик, натураліст, засновник філософії нового часу, заклав традиції, що живі і сьогодні. Його життя протікало в боротьбі проти науки і світогляду схоластики.

 Поле діяльності його творчих інтересів було широке. Воно охоплювало філософію, математику, фізику, біологію, медицину.

 У той час відбувається зближення наук про природу з практичним життям. У думках багатьох людей у Європейських країнах, починаючи з XVІ сторіччя, відбувається переворот. Виникає прагнення зробити науку засобом поліпшення життя. Для цього було потрібно не тільки нагромадження знань, але і перебудова існуючого світогляду, упровадження нових методів наукового дослідження. Повинно було відбутися відмовитись від віри в чудеса й у залежність явищ природи від надприродних сил і сутностей. Основи наукового методу складалися в ході спостережень і експериментального вивчення. Ці основи виділялися в області механіки і техніки. Саме в цій області виявлялося, що рішення різноманітних конкретних задач припускає як необхідну умову деякі загальні методи їхнього рішення. Методи припускали необхідність деякого загального погляду, що висвітлює і задачі і засоби їхнього рішення.

 Основу наукового прогресу на початку XVІІ століття склали досягнення епохи Відродження. У цей час складаються всі умови для формування нової науки. Епоха Відродження була часом бурхливого розвитку математики. Виникає потреба в удосконаленні обчислювальних методів.

 Декарт з'єднав інтерес до математики з інтересом до фізичних і астрономічних досліджень. Він був одним з головних творців аналітичної геометрії, удосконаленої алгебраїчної символіки.

 Декарт відкинув схоластичну вченість, що, на його думку, робила людей менш здатними до сприйняття доводів розуму й ігнорувала дані повсякденного досвіду і всі знання, не освячені церковною або світською владою.

 Сам Декарт, характеризуючи свою філософію, писав: " Уся філософія подібна як би дереву, корені якого - метафізика, стовбур - фізика, а гілки, що виходять з цього стовбура, - всі інші науки, що зводяться до трьох головних: медицини, механіки й етики".

Міркування про метод.

 "Міркування про метод" - перша друкована праця Декарта. Тут Декарт знову повертається до основних цілей "Правил для керівництва розуму" і ґрунтуючись на новому матеріалі поглиблює ті вихідні правила, що виявилися головними всього його творчого життя. Ця праця починається з розповіді про те, як автор прийшов до своїх ідей і де це було.

В першому розділі ("Розуміння, що стосуються наук") Декарт розповідає про програму навчання в коледжі Ла-Флеш, про своє захоплене відношення в шкільні роки до наук, що там вивчалися, про зміни, що відбулися в його поглядах після закінчення коледжу, і закінчує описом мандрівок, початих їм для пізнання світу й одержання життєвого досвіду.

 Розсудливість є річ, більш розповсюджена у світі, а кожний вважає , що наділений нею у визначеній кількості, і не прагне мати її більше , ніж у нього є. Здатність правильно міркувати і відрізняти істину від омани, от що складає розсудливість, або розум. Але недостатньо мати гарний розум, головне - це добре застосовувати його. Хто дає наставляння іншим, повинний вважати себе краще тих, кого наставляє, а інакше він гідний осудження. ............