Форма векселя. Основні реквізити

Форма векселя визначається законом місця його упорядкування. Національні вексельні закони різних країн пред'являють різноманітні вимоги до форми векселя, проте кожний із них містить вичерпний перелік тих складових елементів (реквізитів), що у сукупності визначають форму векселя як документа.

Переказний вексель. ОВЗ, або Женевський вексельний закон, не дає визначення переказного векселя (юристи з усього світу, що приймали участь у створенні цього закону, так і не зуміли знайти формулювання), проте в статті 1 приводиться повний перелік його обов'язкових реквізитів. Відповідно до ОВЗ переказний вексель повинний містити:

1.  Найменування "вексель", включене в текст документа і виражене на тій же мові, на котрій цей документ складений (вексельна мітка);

2.  Проста і ні чим не обумовлена пропозиція (зобов'язання) сплатити визначену суму грошей (вексельну суму);

3.  Найменування платника (трасату);

4.  Вказівка терміна-платежу;

5.  Вказівка місця, у якому повинний бути зроблений платіж (місце платежу);

6.  Найменування особи, якому або наказу якого повинний бути зроблений платіж (перший векселетримач - ремітент);

7.  Вказівка дати і місця упорядкування документа;

8.  Найменування і підпис того, хто видає вексель (векселедавець - трасант).

Документ, у якому відсутніх будь яке з вищевказаних позначень, не має сили переказного векселя, за винятком таких випадків:

- вексель, термін платежу по який не зазначений, розглядається як підлягаючій оплаті по пред'явленні;

- якщо немає спеціальної вказівки про місце платежу, місце, позначене поруч із найменуванням платника, буде рахуватися місцем платежу й одночасно місцем проживання платника;

- якщо не зазначене місце упорядкування векселя, признається, що вексель складений у місці, позначеному поруч із найменуванням векселя. При цьому варто зауважити, що даний реквізит складається з двох частин - указівки місця і дати упорядкування векселя. При відсутності дати упорядкування документ у будь-якому випадку позбавляється вексельної сили.

Англійський вексельний закон (ВЕА) обов'язковими реквізитами переказного векселя вважає:

- беззастережний наказ про платіж визначеної суми грошей;

- найменування платника;

- найменування особи, якому або наказу якого повинний бути зроблений платіж, або вказівка того, що вексель виданий на пред'явника;

- підпис векселедавця.

Таким чином, по англійському закону переказний вексель не рахується недійсним через те, що він не датований, не зазначені місце видачі і місце платежу, а також вексельна мітка. Вексель, у якому відсутній термін платежу, так само, як і по ОВЗ, розглядається підлягаючим оплаті по пред'явленні. У той же час документ, у якому відсутніх хоча б один з обумовлених законом обов'язкових реквізитів або який потребує вчинення якогось дії на додаток до платежу грошей, не може розглядати як переказний вексель.

З погляду Женевського вексельного закону (ОВЗ) простий вексель повинний містити всі ті ж реквізити, що і переказний, за винятком реквізиту "найменування платника". Оскільки простий вексель містить не наказ про платіж, а обіцянка векселедавця здійснити платіж, то відсутнє позначення платника. ............