Формування естетичних смаків школярів на уроках трудового навчання
Формування естетичних смаків школярів на уроках трудового навчання має специфічні особливості, які визначаються змістом та умовами їхньої навчальної діяльності. На уроках трудового навчання, на відміну від уроків мови і літератури, образотворчого мистецтва та багатьох інших навчальних предметів, де в учнів формуються уявлення про такі естетичні категорії, як прекрасне і потворне, величне і низьке, трагічне і комічне та багато інших, виникає можливість розкрити і показати їм взаємовідношення між виробництвом, технікою і мистецтвом. І це цілком закономірно, адже сприйняття і розуміння людиною прекрасного виникло, головним чином, у процесі трудової діяльності. У праці людина діставала задоволення від успішних творчих, фізичних і розумових зусиль, від корисності вдосконалення особисто виготовлених предметів, перетворення довкілля.
Ще здавна, створюючи різні утилітарні предмети, людина намагалася надати їм красивого вигляду. Першими кроками в цьому напрямі були спроби прикрасити будівлі та знаряддя побуту (одяг, посуд). Дуже давно виникла архітектура — будівельне мистецтво, її можна вважати одним з перших поєднань матеріального виробництва і мистецтва. Від кустарного виготовлення речей люди поступово переходили до створення їх у майстернях (мануфактурне виробництво), а згодом — до машинного виготовлення. Якщо на початку машинного виробництва основну увагу приділяли вдосконаленню конструкції і дії машин, механізмів, виробів, то з поширенням промислових товарів виникла потреба в їх належному естетичному вигляді.
Недосконалість і непривабливий вигляд перших машин, шум і скрегіт від них відлякували людину. Машина, яка повинна була стверджувати владу людини над природою та її силами, сприймалася на початку як ненаситний Молох. Англійський філософ і мистецтвознавець Дж. Рес-кін закликав повернутися до ручної праці, критик-мистецтво-знавець Г. Земпер вважав, що красивими можуть бути тільки кустарні вироби, а художник М. Реріх приходив у розпач від того, що машинна продукція, начебто, втрачає оригінальність і красу. Навіть відомі письменники В. Гюго, О. Дюма, Г. Мопассан протестували проти спорудження в Парижі шедевра інженерної творчості — Ейфелевої вежі.
Це доводить, що відчуття і розуміння людиною прекрасного виникло в результаті праці. У праці людина отримує насолоду від результатів успішних творчих зусиль, від досконалості форм виготовлених нею предметів. Але праця може бути і надмірно важкою, погано організованою, яка викликає в людини неприязнь, відразу.
Відчуття й усвідомлення праці як чогось високого, прекрасного, так само як і сприймання її як явища огидного — різні сторони естетичного ставлення до праці. Щоб показати повною мірою красу праці, необхідно її педагогічно правильно організувати. Така організація повинна бути системною і обов'язково передбачити такі елементи: мету, зміст і процес праці, результат праці, відносини, які виникають в результаті праці.
Одні педагоги вважають, що головна мета праці — процес оволодіння навичками, точність і чіткість виконання вправ. Другі — що метою є кінцевий результат, продукт праці. Вони не звертають особливої уваги на організацію робочого місця і процесу діяльності, але ретельно оцінюють результат, порівнюючи роботу школяра зі зразком, і визначають його естетичні переваги й недоліки. ............
