Міністерство АПК України Днепропетровський Державний Аграрний Університет
    Кафедра генетики
    та розведення
     Р Е Ф Е Р А Т на тему: "ГЕННОІНЖЕНЕРНІ БІОТЕХНОЛОГІЇ"
    Виконав:
    студент 1 курсу групи В-2-01
    Кузнецов Олександр
    Науковий керівник:
    доц. Халак В.І.
     Дніпропетровськ 2001
    
    
    
    
    
    
    З М І С Т
    Вступ.
    Розділ 1. Генетична інженерія і біотехнології ХХІ століття.
    
    Розділ 2. Біотехнологічні методи відтворення скота.
    
    Заключення
    
    Список використаних джерел.
     Вступ
    Генетика - теоретична основа племінної справи. З її допомогою розробляються нові шляхи селекції. До успіхів генетики можна віднести досягнення хутрового звірівництва, кольорового каракулеводства, використання генетичних маркерів, біометричних і інших методів підвищення ефективності селекції.
    Генетика відноситься до числа точних, що стрімко розвиваються наук. Вона включає досить різноманітні розділи зі складною термінологією, генетичною і математичною номенклатурою, що представляє визначених труднощів у її засвоєнні.
    Основні етапи розвитку генетики. Ще первісна людина помітила, що корова народжує теля, свиноматка - поросят, із зерен пшениці виростають нові зерна. Це було її чи не найперше "наукове спостереження" схильності живих істот передавати свої властивості нащадкам.
    Найдавніші правила і розпорядження для відбору худоби і її розведення майже в незмінному вигляді існували до ХХІ ст. Перша, що надійшла до нас, теорія спадковості, була розвинута в п'ятому сторіччі до нашої ери Гіппократом. Згідно з цією теорією нащадки схожі із своїми батьками тому, що в статевих клітинах знаходяться найдрібніші елементи всіх частин тіла батька, як здорових, так і хворих. Крім того, Гіппократ вірив в успадкування набутих ознак.
    Менш ніж через 100 років Аристотель довів неспроможність уявлень Гіппократа. Він запропонував свою теорію, згідно з якою в статевих клітинах батька знаходяться неготові елементи всіх частин тіла, а схеми, відповідно до яких "безформенна" кров матері повинна формувати нащадків. Це геніальне передбачення Аристотеля було забуте майже на 23 сторіччя
    У середині ХХІ ст. з появою еволюційного вчення Ч. Дарвіна підвищився інтерес до проблеми спадковості і мінливості. Деякі значні біологи того часу висунули кілька гіпотез щодо механізму спадковості. Найбільшу увагу заслуговують три гіпотези.
    
    Перша гіпотеза - "тимчасова гіпотеза пангенезису"
    Друга гіпотеза - "ідіоплазми"
    Третя гіпотеза - "зародкової плазми
    У 1865р. Г. Мендель сформулював основні закони спадковості, виходячи з довготривалих дослідів над рослинами гібридами. Проте датою народження генетики вважають 1900 р. - рік перевідкриття законів Менделя зразу трьома вченими незалежно один від одного - Г. де Фрізом у Голландії, К. Корренсом у Німеччині і Е.Чермаком у Австрії. ............