1 ОСНОВНІ ЕЛЕМЕНТИ ГРОШОВОЇ СИСТЕМИ
Для дослідження цієї проблеми обрано Хорватія i Словенія, які входили до складу федеративної Югославії. Їхній досвід дуже важливий, бо вони, як i Україна, не мали власної грошової системи i змушені були створювати її. Поряд з цим створювалася повномасштабна система управління економікою. Куна хорватська Куна (kuna) — валюта Хорватії, літерний код HRK. Назва походить від назви куниці і не має жодного відношення до крони. Одна куна дорівнює 100 ліпам (lipa). Назва «ліпа» походить від назви липового дерева. Куною було замінено у червні 1994 року хорватський дінар (перед ним був югославський дінар), який був знецінений внаслідок гіперінфляції (1.500 відсотків) під час війни. Зараз куна стабільна та має тенденцію подорожчання до долара. Зміна курсу куни по роках до 1 долара у січні: 2006 - 6.22 2005 - 5.60 2004 - 6.05 2003 - 7.09 2002 - 8.45 2001 - 8.34 2000 - 8.27 1999 - 7.11 1998 - 6.36 1997 - 6.1 1996 - 5.43 1995 - 5.23 1994 - 5.99 Банкноти: 5, 10, 20, 50, 100, 200, 500, 1000 Kn Монети: 1, 2, 5, 10, 20, 50 lipa, 1, 2, 5, 25 Kn Словенія стала тринадцятою державою Євросоюзу, на території якої в обіг введено єдину європейську валюту.
Словенський толар проіснував як національна валюта країни з 1991 року, коли Словенія вийшла зі складу Югославії.
У побуті словенці вже давно мали справу з наявними євро - з березня минулого року всі ціни в магазинах Словенії були позначені як у толарах, так і в євро.
Як і після впровадження наявного євро в 2002 році в західноєвропейських країнах, у Словенії цей перехід також призвів до значного росту цін, насамперед, на товари широкого вжитку.
2 ЕВОЛЮЦІЯ ГРОШОВОЇ СИСТЕМИ
Грошові реформи диктувалися потребами незалежності, самостійного економічного розвитку Словенії і Хорватії. Але вони були прискорені діями Сербії.
Нацбанк колишньої Югославії розцінив кроки до суверенітету як порушення єдиного динарного простору і припинив підкріплення цих країн динарною готівкою та забезпечення кредитними ресурсами, в тому числі й валютними, хоч більшу частину валюта було зароблено зусиллями саме цих держав.
До того ж Сербський банк самостійно, без погодження з іншими республіками колишньої Югославії здійснив емісію грошей більш як на 8 млрд. югославських динарів і тим самим прискорив руйнування єдиної югославської грошової системи. Це було зроблено тоді, коли Хорватія і Словенія провадили емісію у розмірах, які не зачхали інтересів інших республік. Водночас ці країни, спираючись на порівняно сприятливі умови (наявність запасів готівки, позитивного сальдо платіжного балансу, технічні можливості для друкування власної валюти і т.ін.), почали активну підготовку до здійснення грошової реформи.
Реформи грошових систем були проведені у Словенії та Хорватії майже одночасно, але методи проведення I конкретні строки суттєво відрізняються.
Законодавчий акт щодо проведення грошової реформи Сабором (парламентом) Хорватії не приймався, і її здійснено під впливом надзвичайних обставин. Уряд Хорватії] ухвалив рішення "Про введення в обіг хорватського динара як платіжного засобу на території республіки Хорватія". Усі рішення щодо грошової реформи безпосередньо приймала від імені уряду спеціальна комісія національного банку і мінфіну Хорватії. Було затверджено основні характеристики, порядок випуску в обіг та обміну хорватського динара на югославський динар.
Підготовка до впровадження і друкування грошової одиниці здійснювалися за експертною допомогою австрійських урядових та ділових кіл і за рахунок власних коштів. ............