Міністерство транспорту та зв`язку України

Державний Економіко-Технологічний Університет Транспорту

Курсова робота

з дисципліни „ Грошовий облік”

на тему : „ Грошова система Російської імперії на теренах України у XVIII-XIX столітті ”

Київ 2009

Зміст

Вступ

Структура монетного господарства України як складової Російської Імперії

Паперові гроші на українських землях

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Наприкінці XVIII століття більшість українських земель потрапила під владу Російської імперії. Поза російським кордоном залишилися тільки західні землі - Галичина, Буковина й Закарпаття, що належали монархії Габсбургів.

Українські землі, що перебували у складі Російської імперії, цілковито підпадали під царську владу. Внаслідок цього українці були цілковито позбавленні будь-якої можливості самостійно творити свою долю. Це поширювалося на всі сфери господарського життя і, зокрема, на фінансово-кредитні відносини. Монопольним правом на регулювання фінансових потоків на території всієї новоствореної держави володів царський уряд на чолі з самодержавцем. Тому будь-яка економічна реформа, що здійснювалася російським урядом, беспосередньо поширювалася на ту частину українських земель, що перебувала у складі Російської імперії. Така ситуація тривала до першої світової війни.

Структура монетного господарства України як складової Російської Імперії

Наприкінці XVIII століття грошова система, що склалася після грошової реформи Петра I (введення десяткової монетної системи), поширилася на всій Лівобережній Україні. В обігу почали з’являтися російські мідні, срібні й золоті монети, які поступово витрутили польські і татарські.

Перші спроби реформування грошової системи, які безпосередньо відобразилися на грошовому обігу на українських землях, були здійсненні Катериною II (1762-1796 рр.). Вона поповнила грошовой обіг першими паперовими грошима- асигнаціями (1769 р.), а це сприяло надходженню до монетної системи додаткової кількості мідних монет великої ваги для покриття випущених паперових грошей. Асигнації розмінювалися на мідь в асигнаційних банках в Пітербурзі та Москві.

Особливою популярністю тоді користувалися нідерландські золоті монети. Російський уряд протягом більш як 100 років карбував імітації голандських дукатів. Ці монети викарбовувалися для закордотнних платежів, ними також виплачували жалування військам у Середній Азії, на Кавказі, у Царстві Польському. Карбували дукати спершу з 1768р. По 1806р., а потім знову по десятирічній перерві. У 1868р. Карбування дукатів припинилося.

У 1787р. під час оглядин Катериною II завойованих земель за наказом князя Потьомкіна-Тавричеського було викарбувано срібні монети номіналом 2,5,10 і 20 копійок. На аверсі був зображений вензель Катерини II, текст „Царица Херсонеса Таврического” і дата-1787р., а на реверсі- цифри номіналу, під якими містилися літери „Т.М”, що означало „Таврическая монета”. На них було поставлено крапочки, кількість яких допомагала з’ясувати неписьменним їхню вартість. Але ці гроші в обіг не потрапили.

За царювання Павла I (1796-1801рр.) зовнішній вигляд срібних монет зазнав певних змін. Із срібного рубля зникли портрети, їх заступив девіз лицарів ордену тамплієрів: „Не нам, не нам, а імені Твоєму”. ............