Гуманізація соціальної функції української держави
Найбільш складні та відповідальні завдання українського суспільства пов’язано із реалізацією соціальної функції української держави, спрямованої на захист соціальних прав людини, розв’язання завдань у сфері соціальної політики. Забезпечення соціально-економічних прав людини, соціального захисту громадян – це важливий показник гуманізації соціальної функції соціальної, правової держави. Вища мета соціальної, правової держави досягається через виконання соціальної функції, яка покликана “...усунути або пом’якшити можливе соціальне напруження в суспільстві, вирівняти соціальне становище людей, розвивати всі галузі соціальної сфери” [1, с. 12]. Гуманізація соціальної діяльності держави полягає у здійсненні соціального захисту тих, хто його найбільше потребує: інваліди, літні люди, багатодітні сім’ї, діти із неповних сімей, безробітні, біженці та ін. Це означає, що захист соціальних прав людини – не лише економічна, соціальна чи господарська справа – це є показник гуманістичної спрямованості діяльності цивілізованої держави – не лише як правової чи соціальної, а соціально-правової.
Гуманізація змісту соціальної функції соціальної, правової держави розкривається через діяльність держави, спрямовану на:
1) усунення або пом’якшення можливого соціального напруження в суспільстві, вирівнювання соціального положення людей, розвиток всіх галузей соціальної сфери;
2) забезпечення державних стандартів та соціальних гарантій, гідного рівня життя кожному громадянинові, незалежно від місця його проживання шляхом створення соціальних програм, раціонального оподаткування та організаційно-розподільчих механізмів;
3) подолання прірви у соціальному становищі людей, коли спостерігаються, з одного боку, надприбутки, а, з іншого – масова бідність, безробіття, свавілля чиновників;
4) дотримання гуманітарних нормативів цивілізованого життя [2, с. 61].
Соціальна функція різноманітна за змістом і масштабна за обсяг діяльності. Вона актуальна у зв’язку з тим, що фіксує загальносвітову тенденцію зростання ролі соціальної політики, гуманізацію діяльності соціальної, правової держави. У розв’язанні питання соціального захисту громадян визначальна роль належить саме соціальній функції, оскільки вона покликана “... брати на себе обов’язок соціального захисту прав людини, регулювати розподільчі відносини, фінансувати соціальні програми” [5, с. 6].
Актуальність і невідкладність розв’язання соціальних проблем зумовлена тим, що сьогодні ми маємо найменшу в Європі пенсію, найменшу зарплату, найменшу будь-яку гуманітарну допомогу [7, с. 34]. Прикро, але це факт, що “середній українець – жебрак, і в Європі більш злиденні, ніж ми, є хіба молдовани. І це при тому, що за індексом людського розвитку Україна входить до десятки найрозвинутіших країн світу” [6, с. 28].
Визначаючи пошук власної сучасної стратегії соціальної функції української держави, розвитку соціальної політики, соціального захисту громадян, потрібно зосередитись на ідеалах гуманізму, що становлять опору розвиненої демократії. Саме такий пошук відповідає основним тенденціям гуманізації суспільства, розбудови правової соціальної держави.
Ринкова економіка відкриває широкі можливості розвитку і для країни загалом, і для окремої людини, що має можливість проявити свій творчий і новаторський потенціал. ............