ПЛАН

Хімія в ванній кімнаті 3

Вода. 3

Поверхнево-активні речовини (ПАР) 3

Зубні порошки і пасти. 4

Хімія на кухні 5

Щавлева кислота. 6

Лимонна кислота. 6

Цукор. 6

Синтетична їжа. 7

Хімія у косметичці 8

Лосьони та маски. 8

Крем корисний всім. 9

Руки: догляд і краса. 10

Турботи від поту. 10

Хімія в аптечці 11

Аптечні старожили. 11

Хімія і перша допомога потерпілим.. 14

Рани і забиті місця. 14

Нариви і подряпини. 14

Лікування опіків. 15

Отрути і протиотрути. 15

Хімія в сільському господарстві 16

Хімічні засоби захисту рослин. 17

Гормони росту рослин. 18

Хімія у військовій справі 19

Сильнодіючі отруйні речовини (СДОР) 20

Хімія у будівництві 21

Скло. 22

Цемент. 22

Клеї 22

Замазки, ґрунтовки, шпаклівки. 23

Фарби. 24

Покриття та його складові частини. 24

Хімія та запахи. 26

Хімія і одяг. 29

Види тканин. 29

Догляд за одягом. 30

Хімія у портфелі 31

Папір. 31

Олівці й акварельні фарби. 32

Чорнила. 32

Полімери у промисловості і побуті 33

Одержання полімерів. 33

Класифікація. 33

Властивості і найважливіші характеристики полімерів. 34

Застосування полімерів. 34

Список використаних джерел. 35

 

ХІМІЯ В ВАННІЙ КІМНАТІ

Ні для кого не є таємницею, що вода в нашому житті займає далеко не останнє місце. Величезна кількість води щодня використовується в промисловості й у побуті. Вона є найважливішим елементом у здійсненні санітарно-гігієнічних заходів.

Вода

Водопровідна вода відрізняється від дощової і снігової. Справа в тім, що така вода містить підвищену кількість солей кальцію, магнію, заліза. Ці солі (гідрокарбонати, сульфати, хлориди) прийнято називати солями твердості. Солі твердості, а точніше їхні катіони Ca2+, Mg2+, Fe3+ реагують з аніонами жирних кислот, що входять до складу мила, і утворюють мало розчинні сполуки, такі як Ca(C17H35COO)2 й ін. Ці опади забивають пори тканини, роблячи її грубою і нееластичною; вона перестає пропускати повітря і вологу. Псується і зовнішній вигляд виробу: тканина здобуває сіро-жовтий відтінок, блякнуть фарби малюнка. Осілі на тканині "вапняні мила" позбавляють її міцності. У такій воді погано милиться мило, на шкірі утворюється наліт погано розчинних солей, і вона неприємно стягається. Все це означає, що вода тверда.

Ясно, що природну воду із солями твердості треба "пом'якшати".

Щоб позбутися від домішки гідрокарбонату кальцію у воді, варто додати соду чи лугу, прокип'ятити тверду воду. Хімічна реакція між лужними реагентами і кислою сіллю – гідрокарбонатом кальцію приведе до осадження карбонату кальцію. При кип'ятінні гідрокарбонат кальцію руйнується, виділяючи осад карбонату кальцію і вуглекислий газ.

А  пом'якшити воду можна, додаючи молочну, винну чи лимонну кислоту.

Для умивання, звичайно, краще використовувати не просто зм'якшену, а м'яку природну (дощову чи снігову) воду, зібрану в місцевості зі сприятливими екологічними умовами, а не у великому місті, де в атмосфері навряд чи не більше забруднень, ніж у твердій воді. Але приходиться бути реалістами, тому, умившись водопровідною водою, протріть обличчя тампоном, просоченим кип'яченою чи навіть дистильованою водою. ............