1. Колективне управління правами суб'єктів авторського права та суміжних прав
Автор, що створив об'єкт авторського права, сподівається стати відомим та отримати за це справедливу винагороду. Юридична особа, якій передано матеріальне право на об'єкт авторського права або суміжних прав, теж розраховує отримати прибуток чи іншу користь. Така користь може бути значною. Зокрема, використання об'єктів суміжних прав у шоу-бізнесі США щорічно приносить цій країні понад 400 млрд. дол. прибутку.
Перешкодою для отримання винагороди є використання прав інтелектуальної власності недобросовісними конкурентами, тобто без дозволу на це правовласників. Автор не в змозі відстежити порушення своїх прав на території своєї країни й тим паче - інших країн. Тому в сучасному суспільстві для захисту своїх прав використовують колективне управління правами.
В теорії та практиці під колективним управлінням авторськими й суміжними правами розуміється така система управління, відповідно до якої власники зазначених прав передають спеціально створеним для цього організаціям право ведення переговорів щодо укладання угод, в яких визначатимуться умови, відповідно до яких здійснюватиметься експлуатація їхніх творів, виконань і фонограм різними категоріями користувачів; надання дозволів та здійснення контролю за таким використанням; збір відповідної винагороди та розподіл її між суб'єктами авторського права та суміжних прав.
Одним з головних завдань колективного управління е забезпечення отримання авторами справедливої винагороди за їхню працю, що необхідно для стимулювання подальшої творчої праці.
З світового досвіду колективне управління здійснюється:
правами на публічне виконання та публічне сповіщення музичних творів;
правами на відтворення музичних творів;
правами на публічне виконання драматичних і музично-драматичних творів;
правом слідування на твори образотворчого мистецтва;
правами на відтворення стосовно репрографічного відтворення літературних і графічних творів;
правами на введення в комп'ютерну систему та виведення з неї;
так званими правами "статті 12 Римської Конвенції про охорону прав виконавців, виробників фонограм та організацій мовлення";
правами сповіщення кабелем випущених в ефір програм;
правами на відтворення стосовно домашнього перезапису творів, вміщених до фонограм, а також аудіовізуальних творів.
У міжнародному плані цими правами опікується Міжнародна конфедерація товариств авторів і композиторів.
Відповідно до статті 5 Статуту CISAC під організацією, яка здійснює управління правами авторів, розуміється та організація, яка:
має на меті й ефективно забезпечує просування немайнових інтересів авторів і захист їхніх майнових інтересів;
має в своєму розпорядженні ефективний механізм для збору та розподілу авторської винагороди й несе повну відповідальність за операції, пов'язані з управлінням правами, які довірені їй авторами;
не управляє правами виконавців, виробників фонограм, організацій мовлення або інших власників прав.
Як свідчить світовий досвід, структури, котрі здійснюють колективне управління, можуть бути приватними або громадськими, незалежними або державними організаціями, що взяли на себе такі функції. ............