Комплексна країнознавча характеристика Куби

Куба – єдина соціалістична держава в західній півкулі. Площа цієї унітарної республіки становить 111 тис. км2 (мала країна), з них 104 тис. км2 припадає на острів Кубу, ще 2,2 тис. км2 – на острів Хувентуд, до складу території країни також входить 1600 дрібних населених островів, а разом з незаселеними кораловими кількість островів перевищує 4 тис. Чисельність населення Куби становить 11,2 млн. осіб (середня країна). Столиця – Гавана (2 млн. осіб).

Стилізоване зображення ключа на гербі Куби символізує її дійсно стратегічно важливе положення в регіоні, який інколи називають «американським Середземномор’ям». Від Куби до США 180 км через Флоридську протоку, до Мексики – 210 км через Юкатанську протоку, в ясну погоду з кубинського міста Майсі можна бачити гори на острові Гаїті (ширина Навітряної протоки всього 80 км), а з кубинських вершин Сьєрра-Маестра видно Ямайку (ширина протоки Колон становить 140 км). На північ від Куби розташовуються Багамські Острови, а на південь – Кайманові Острови. Обидві ці країни є дуже цікавими новими індустріальними країнами-«готелями» з суцільними офшорними зонами.

Саме завдяки дуже вигідному географічному положенню ще на початку ХVІ століття Куба стала першою колонією в Америці, своєрідною базою для подальших іспанських захоплень. Наприкінці ХІХ століття Куба в результаті важкої 30-річної війни практично здобула незалежність, але США, скориставшись загадковим вибухом на своєму крейсері в Гаванському порту, оголосили війну Іспанії та у 1898 році окупували Кубу. Країна залишалася колонією США до 1959 року, коли легендарні Фідель і Рауль Кастро, Каміло Сьєнфуегос та Ернесто Че Гевара проголосили незалежну соціалістичну державу. ЦРУ США підготувало декілька провокаційних акцій (затока Кочінос, Плайя-Хірон тощо), але вони провалилися. СРСР заради підтримки нової влади пішов на встановлення на Кубі ядерних ракет. 1962 рік ввійшов в історію як рік «карибської кризи», коли світ опинився на волосинці від початку Третьої світової війни. У Микити Хрущова і Джона Кеннеді тоді на щастя вистачило розуму і витримки, допомогло і встановлення «гарячого телефону».

США організували економічну блокаду Куби (ембарго діє по сьогоднішній день), Кубі довелося повністю переорієнтуватися на Радянський Союз та країни соціалістичної співдружності. Нееквівалентний обмін на користь кубинської економіки існував до початку 90-х років ХХ століття, надалі для Куби настали важкі часи.

Природні умови і ресурси

Рельєф країни переважно рівнинний, значних перешкод для розвитку господарства і транспорту не представляє. Гори займають незначні площі. Вони багаті на рудні й лісові ресурси.

Більш гористим є схід країни – тут знаходяться гори Сьєрра-Маестра з найвищою точкою Куби піком Туркіно (1972 м). На заході у провінції Пінар-дель-Ріо простягається невисокий хребет Органос, а в центрі – масив Гуамуая (найвища точка – гора Сан-Хуан висотою у 1156 м). Внаслідок поширення вапнякових відкладів на Кубі досить потужно представлений карст.

Значна протяжність берегової лінії (5700 км) – це, звичайно, позитивний фактор для розвитку господарства. Але більшість кубинських берегів є низькими та заболоченими, покритими мангровими заростями. Для рекреації й портового господарства відповідні умови створюються лише там, де близько до морів підходять гори або височини; тоді затоплені пониззя річок утворюють дуже зручні бухти-«сумки» (Сантьяго-де-Куба, Гуантанамо, Мансанільо та інші).

Глибини біля кубинських берегів дуже контрастні – від 7 км у западині Бартлетт до кількох метрів у затоці Батабано (між островами Куба та Хувентуд). ............