Конфлікти в організації: причини виникнення та засоби керування.

ПЛАН

Вступ................................................................................................................ 3

Розділ 1. Конфлікт як соціальне протиріччя................................................. 5

1.1 Проблема конфліктності людських стосунків у ракурсі філософсько-соціологічних інтерпретацій................................................................................................ 5

1.2. Моделі конфліктів............................................................................... 15

Розділ 2. Сутність та зміст конфліктів.......................................................... 20

2.1 Місце конфлікту в корпоративній культурі організації..................... 20

2.2 Специфіка прояву організаційно-управлінського конфлікту............ 23

Розділ 3. Шляхи управління конфліктною ситуацією в орагнізації........... 28

3.1 Організаційний підхід до управління конфліктами в кризовій ситуації       28

3.2.Управління конфліктною ситуацією внутрішніми силами підприємства      33

3.2.1.Структурні методи...................................................................... 34

3.2.2 Міжособистісні стилі вирішення конфліктів.............................. 36

Висновок........................................................................................................ 39

Список використаної літератури.................................................................. 41

У ранніх працях по управлінню, як правило, підкреслюється важливість гармонічного функціонування організації. На думку їхніх авторів, якщо знайти правильну формулу, організація буде діяти як добре функціонуючий механізм. Конфлікти, що виникали усередині організації, розглядалися як дуже негативні явища. Сьогоднішні теоретики управління визнають, що повна відсутність конфлікту усередині організації - умова не тільки неможлива, але і не бажана.

Значна частина конфліктів являє собою продовження, відображення цілком об'єктивних, не залежних від волі конфліктуючих протиріч. Звичайно, важко знайти прямий зв'язок між конфліктом і  протиріччям, що його викликало, так як їх розділяє іноді велика дистанція, безліч "посередників". До перетворення в конфліктну взаємодію протиріччя проходить визначені етапи.

Спроба визначення конфлікту без категорії мети приводить до надмірно розширеного тлумачення цього типу взаємодії. Будь-які живі істоти, починаючи з найпростіших, так чи інакше, борють за своє існування, у тому числі й один з одним, і, відмовивши від категорії мети, ми неминуче будемо змушені всяку таку боротьбу оголосити конфліктом. У той же час приписування конфліктній взаємодії категорії мети дозволяє виділяти як  конфліктуючі сторони тільки ті, котрі здатні до доцільного, свідомого поводження, тобто до усвідомлення своєї позиції, позицій інших учасників конфлікту, плануванню своїх дій, свідомому використанню засобів.

Звідси ж випливає, що конфліктуючі сторони обов'язково повинні бути діячами, суб'єктами свого поводження. Це змушує іноді відмовляти в іменуванні "конфліктуючі сторони" навіть людям і групам людей, і розглядати їх як  знаряддя, інструмента, засоби чиїхось конфліктних взаємодій, якщо тільки подібні "інструменти", крім того, самі не добудовують усю ситуацію до конфліктної і для себе самих.

Якщо погодитися з приведеними вище визначеннями і міркуваннями, то виявиться, що конфлікт - один із самих древніх способів взаємодії істот, здатних до самосвідомості. ............