Національний Педагогічний Університет ім. Драгоманова
РЕФЕРАТ
Назва: "Конфлікт-менеджмент"
2009 р.
Зміст
Вступ
1. Психологічні проблеми аналізу конфліктів
2. Внутрішньоособистісні та міжособистісні конфлікти
3. Регулювання та управління конфліктами
Додаток
Висновок
Література
Вступ
Розглядаючи проблему конфліктів в історичному контексті, слід зазначити, що починаючи з 60–70х років публікується достатньо велике число робіт з психологічної тематики, з'являється новий науковий напрям – психологія конфлікту.
Передбачення і прогнозування виникнення і розвитку конфліктів створює умови і визначає шляхи управління ними. Профілактика виникнення, стабілізації і ескалації конфліктів є важливим напрямком діяльності управлінців, психологів, соціальних працівників з ефективного їх прогнозування та попередження. Конфлікт менеджмент (управління конфліктами) – це створення об’єктивних та суб’єктивних або психологічних умов, що протидіють виникненню конфліктних ситуацій та інцидентів, сприяють підвищенню культури і конструктивного стилю спілкування і вирішення життєвих проблем.
Мета нашої роботи передбачає надання системи психологічних знань про діагностику, профілактику і корекцію конфліктів, психологічні методи аналізу і регулювання конфліктів. Психологічні знання про правила і особливості безконфліктного спілкування і поведінки допоможуть не тільки будувати конструктивні між особистісні стосунки, вони полегшують орієнтацію на взаємний виграш у реалізації життєвих цілей, у будуванні ділових і продуктивних стосунків, сприяють психічному і фізичному здоров'ю особистості, групи чи колективу, розвинуть уміння реконструювати конфлікт, перетворити його на знаряддя управління та впливу.
1. Психологічні проблеми аналізу конфліктів
Традиційно, аналіз конфлікту доцільно починати саме з елементарного, найпростішого рівня, з аналізу структури потреб.
У психології достатньо широко застосовується класифікація потреб А. Маслоу, який підрозділяє потреби на п’ять основних типів:
* фізичні потреби (їжа, секс, матеріальне благополуччя…)
* потреби в безпеці;
* потреби в досягненні престижу, знань, пошани, певного рівня компетенції;
* вищі потреби у самовираженні, самоствердженні.
Свідомо чи не свідомо індивіди мріють домогтися власної мети відповідно до потреб, а в разі неможливості такого досягнення або неможливості реалізувати потребу, виникають конфліктні ситуації.
Другим психологічно значущим елементом, стимулюючим виникнення конфліктних відносин, є цілі особистості, їх збіг або неспівпадіння, відповідність або невідповідність, а також значущість для учасників конфлікту.
В основі будь-якого конфлікту лежить конфліктна ситуація, що включає або суперечливі позиції сторін з якого-небудь приводу, або протилежні цілі й засоби їх досягнення в даних обставинах, або, нарешті, неспівпадіння інтересів, бажань, потягів конфліктуючих сторін.
Проблема в конфлікті – це завжди перешкода при реалізації цілі, із якою пов’язані не тільки інтереси людей, але і їх страхи й побоювання. Перешкода, блокування реалізації потреб і інтересів у конфлікті завжди пов’язано із спілкуванням.
В сучасній психології традиційно виділяють ряд основних структурних елементів конфлікту:
1) сторони (учасники, суб’єкти) конфлікту;
2) умови протікання конфлікту;
3) образи конфліктної ситуації (предмет конфлікту);
4) можливі дії учасників конфлікту;
5) результат конфліктної ситуації.
В основі класифікації дій у конфлікті лежать наступні складники:
* характер дій (активний наступ, оборона й нейтральна дія);
* ступінь активності в здійсненні дій (активні – пасивні дії; ті, що ініціюють – дії у відповідь);
* спрямованість дій учасників у конфлікті (передбачається спрямованість на учасника, на третіх осіб, на самого себе).
Частіше всього виділяють наступні стратегії поведінки в конфліктах:
· поступлива
· уникаюча
· бездіяльність.
Основними тактиками поведінки в конфлікті, або тактиками дії є:
- раціональне переконання;
- тиск, вимога, наказ, загрози;
- доброзичливий обіг, підлабузництво; 3
- коаліційна; прохання про підтримку, союз;
- обіцянки, взаємний обмін благами.
- маніпулятивна
- зобов’язання;
Розрізняють при цьому тактики м'які і жорстокі; раціональні та ірраціональні, тактики безпосередньої дії та опосередковані.
Будь-яка конфліктна дія може мати чотири основні результати:
· повне або часткове підкорення іншої сторони або учасника конфлікту;
· компроміс;
· переривання конфліктних дій;
· інтеграція і вирішення конфлікту.
Уявне розмежування конфлікту в процесі психологічного аналізу на етапи дозволяє розглядати його як структуроване явище.
Фази конфлікту
В. Рамелл Р., 1976 Пруїт Р., Рубін І., 1986 У Валтон Р., 1987
1. Прихований конфлікт
2. Оцінка можливостей
3. Баланс сил
4. Переривання мирного періоду
1. Ескалація
2. Рівновага
3. Вирішення
1. ............
