Варіант №2. Задача 1.
    На мою думку рішенням суду буде застосована стаття 101, частина 3 КК України.
    Частина перша статті 101 КК визначає як умисне тяжке тілесне ушкодження таке, яке є небезпечним для життя людини на момент заподіяння, або таке, що спричинило втрату будь якого органу або втрату його функцій, душевну хворобу або інший розлад здоров'я, поєднаний з стійкою втратою працездатності не менш ніж на одну третину, або переривання вагітності чи незгладиме знівечення обличчя.
    Небезпечними для життя згідно з Правилами вважаються такі тілесні ушкодження, яки самі загрожують життю потерпілого в момент їх завдання або при звичайному перебігу закінчується смертю. Своєчасна медична допомога, яка привела до швидкого одужання потерпілого, не виключає відповідальності винного за ч.1 ст. 101 КК, якщо ушкодження в час заподіяння було небезпечним для життя.
    Правила до небезпечних для життя тілесних ушкоджень відносять проникаючі поранення черепу, хребта, глотки, гортані, трахеї, поранення грудної клітки, проникаючі до плевральної порожнини, поранення живота, проникаючі в порожнину брюшини, пошкодження великих кровоносних судин, аорти, сонної, підключичної, стегнової артерії, тяжкі опалення, здавлення органів шиї та інші види механічної асфіксії, які супроводжуються розладом мозкового кровообігу, втратою свідомості.
    Частина 3 ст. 101 КК встановлює відповідальність за умисне тяжке тілесне ушкодження, внаслідок якого сталася смерть потерпілого, а так само вчинене особливо небезпечним рецидивістом. Для застосування ч.3 ст.101 КК необхідно обов'язково встановити наявність умислу на завдання тяжкого тілесного ушкодження і необережної вини щодо смерті потерпілого. Зрозуміло, що якщо смерть потерпілого є результат тяжкого тілесного ушкодження, завданого з необережності, то про відповідальність за ч.3 ст.101 КК не може бути мови.
    Тілесне ушкодження - це противоправне, винне (навмисне чи необережне) посягання на здоров'я іншої особи, тобто об'єктом тілесного ушкодження є здорові людини.
    Об'єкт цього злочину є здоров'я будь-якої людини, незалежно від її фізичного та психічного стану. Об'єктивна сторона тілесного ушкодження - це дія або бездія винного. Дія може бути як фізичною, так і психічною (загроза, переляк, яки викликали психічне захворювання). Якщо йдеться про завдання тілесного ушкодження шляхом бездії, то мається на увазі, що винна особа не виконала дії, яки б попередили завдання шкоди чужому здоров'ю за умови, що вона повинна була виконати ці дії і мала можливість їх здійснити.
    Склад тілесного ушкодження матеріальний. Злочин буде закінченим з моменту настання злочинного наслідку - завдання шкоди здоров'ю людини. При цьому необхідно встановити причинний зв'язок між діяннями винного і наслідками, які настали - заподіяння шкоди здоров'ю потерпілого.
    Для настання відповідальності за тілесне ушкодження необхідне, щоб завдання шкоди здоров'ю було протиправним. Тобто коли йдеться про заподіяння шкоди здоров'ю за обставин, які виключають протиправність діяння, то відповідальність за це не настає. Згода потерпілого на заподіяння йому тілесних ушкоджень не звільняє особу, яка їх завдала, від відповідальності.
    Суб'єктивна сторона тілесних ушкоджень полягає у вині, навмисній чи необережній.
    У тих випадках, коли намір винного був спрямований на заподіяння невизначеної шкоди здоров'ю, відповідальність настає за фактичне заподіяння тілесного ушкодження. ............