КОНЦЕПЦІЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ МЕРЕЖІ
1 Еволюція телекомунікаційних послуг
До середини 80-х років основним завданням під час проектування систем зв'язку було забезпечення високої пропускної спроможності за прийнятною ціною. Оскільки ця мета була частково досягнута з розгортанням волоконно-оптичних систем і впровадженням технологій SDH, B-ISDN, ATM, на телекомунікаційному ринку набуває значущості інший фактор – можливість швидкого розвитку комплексних телекомунікаційних послуг, що задовольняють зростаючі потреби абонентів. Загалом в історичному розвитку телекомунікаційних мереж і послуг можна умовно виділити такі основні етапи (рис. 1): 1. Побудова телефонної мережі загального користування ТМЗК (Public Switched Telephone Network, PSTN). На даному етапі створювалася національна аналогова телефонна мережа загального користування, орієнтована на передачу мовних повідомлень. Надалі в ТМЗК за допомогою модемів стала здійснюватися передача даних. 2. Цифровізація телефонної мережі. Для підвищення якості послуг зв'язку, підвищення автоматизації управління та технологічності обладнання на даному етапі починають створюватися інтегральні цифрові мережі (Integrated Digital Network, IDN), які надають також в основному послуги телефонного зв'язку на базі цифрових систем комутації та передачі інформації. 3. Інтеграція послуг. На даному етапі розширюється спектр послуг, що надаються абонентам мережі і з'являється концепція цифрової мережі з інтеграцією служб (Integrated Service Digital Network, ISDN). Однак ця концепція не мала широкого поширення через високу вартість обладнання. 4. Створення інтелектуальної мережі (Intelligent Network, IN). Концепція IN була розроблена для більш швидкого впровадження нових послуг при максимально ефективному використанні існуючої інфраструктури телекомунікаційної мережі. Рисунок 1 – Етапи розвитку телекомунікаційних послуг і мереж До 50-х років ХХ століття телекомунікаційні мережі обмежувалися тільки передачею аналогової телефонії. Основне завдання, яке в цей період ставили розробники мереж, полягало в якісній передачі мови на великі відстані з високою надійністю та мінімальною вартістю.
До середини XX-го століття в розвинених країнах оператори опинилися перед фактом значного зниження темпів зростання доходів від надання традиційних послуг. Попит на такі послуги був повністю задоволений і в міру розвитку всіх галузей людської діяльності на ринку зв'язку стали з'являтися користувачі, які вимагали нових типів послуг окрім традиційного двоточкового мовного з'єднання. Звичайні мовні з'єднання між двома абонентами більше не могли задовольнити потреби клієнтів ділового сектора, і вже з другої половини 60-х років оператори мереж зв'язку почали пропонувати ряд послуг, щоб залучити нових користувачів: послуги, зроблені на замовлення для простих абонентів і послуги Centrex для ділових абонентів.
Перелік послуг, зроблених на замовлення, визначався можливостями комутаційних станцій, наприклад, абонент міг попросити розбудити його дзвінком у певний час тощо.
Під Centrex спочатку розумівся спосіб надання послуг зв'язку абонентам декількох компаній на основі спільно використовуваної відомчої комутаційної станції. З появою комутаційних станцій із програмним управлінням термін «Centrex» став означати спосіб надання додаткових послуг діловим абонентам мережі загального користування, аналогічних послугам відомчої АТС. ............