КОРЕЙСЬКА НАРОДНО-ДЕМОКРАТИЧНА РЕСПУБЛІКА
Поділ Кореї на дві держави
В результаті анексії Кореї японським імперіалізмом (1910) в країні встановився режим національного гноблення і військово-поліцейського терору, так званий «шабельний режим». Законодавча, виконавча і судова влада належала японському генерал-губернатору, який призначався з числа найбільш впливового генералітету. Колоніальний порядок забезпечували дві дивізії регулярних військ, ескадри бойових кораблів, понад 1,5 тис. жандармсько-поліцейських установ. Корейці не мали права займатися будь-якою громадською діяльністю, крім релігійної. Заборонялось вивчення корейської мови, літератури, історії. Посилено насаджувались ідеї покірного служіння і відданості «великій Японії». Корейські патріоти створювали підпільні організації, партизанські загони, боролись проти японського мілітаризму за межами країни.
На останньому етапі Другої світової війни в серпні 1945 р. Радянська Армія звільнила Корею від японського панування. Відповідно до постанов Ялтинської (лютий 1945 р.) і Потсдамської (липень-серпень 1945 р.) конференцій великих держав Корея була поділена по 38-й паралелі на зони відповідальності СРСР і США. На Московській нараді міністрів закордонних справ СРСР, СІЛА і Великобританії в грудні 1945 р. було прийнято рішення про встановлення опіки над Кореєю на 5 років і сприяння політичним силам країни у створенні єдиної демократичної незалежної держави. Втілення цих постанов у життя покладалось на комісію з представників радянського і американського командування, яка працювала в 1946-1947 pp. Одночасно створювалась Тимчасова комісія ООН по Кореї, якій доручався контроль за проведенням вільних демократичних виборів у обох зонах.
І радянська, і американська військові адміністрації проводили у своїх частинах Кореї перетворення в дусі своєї ідеології і моделі розвитку, шукали союзників серед різних прошарків корейського суспільства. Формувалися органи місцевої влади, сили правопорядку, збройні загони. Спроби радянської сторони домовитися з місцевими націоналістичними угрупованнями, що вийшли з підпілля, зазнали невдачі. їх лідер Чо Ман Сик заявив, що він не бачить різниці між радянською і японською окупацією, яка заважає корейцям взяти власну долю у свої руки. Корейські комуністи, які в період Другої світової війни воювали проти японців у збройних формуваннях КПК, теж здавалися ненадійними і занадто самостійними. Вибір радянського керівництва для просування на пост лідера Кореї впав на командира партизанського загону в Маньчжурії, пізніше капітана Радянської Армії Кім Ір Сена і ту групу комуністів, яка жила в еміграції в СРСР. Американські власті активно залучали до співробітництва військових. Вони зробили ставку на Лі Син Мана, який багато років прожив у США і навіть створив «уряд Кореї в еміграції». Початок «холодної війни» і суперництво наддержав завадили демократичному об'єднанню Кореї. США і СРСР перейшли до сепаратних дій у своїх зонах відповідальності.
10 травня 1948 р. під патронатом американської військової адміністрації в Південній Кореї відбулися вибори в Національні збори. 15 серпня 1948 р. в Сеулі була проголошена Республіка Корея. Залежний від США режим очолив Лі Син Ман. 9 вересня 1948 р. була створена Корейська Народно-Демократична Республіка із столицею в Пхеньяні. ............
