Легка промисловість України
    
    
    До галузі легкої промисловості України належать двадцять підгалузей. Проте виробництво товарів не задовольняють пртреб населення України. Тому слід збільшити випуск товарів і обсяг послуг за рахунок поліпшення використання виробничих потужностей, зниження матеріаломісткості продукції, економічного витрачання всіх видів ресурсів, будівництва нових підприємств і їх філіалів у містах і селищах, які мають відповідні трудові ресурси.
    Виробництво товарів легкої промисловості характеризується випуском непродовольчих товарів.
    Обсяг виробництва не продовольчих товарів у 1980 - 1995 рр. подано у таблиці 1.
    
    
    Таблиця 1. Виробництво товарів легкої промисловості у 1980-1995 рр. продукція 1980 1990 1992 1993 1994 1995 Тканини всіх видів, млн м2
    У тому числі:
    Бавовняні
    Вовняні
    Льнені
    Шовкові Панчішно-шкарпеткові, млн пар Трикотажні вироби, млг шт. Взуття, млн пар 985 481 75 82 258 353 293,7 177,2 1212 564 72 98,2 283 443,1 350,9 196,4 926 467 65 68 190 380,9 240,6 144 597 238 51 58 147 297,1 153 104,5 282,9 130 21 40 46 161,1 64 39,1 169 78 15 20 14 118,6 27 20,6
    
    
    З таблиці 1 видно , що у 1992 - 1995 рр. виробництво основних видів товарів легкої промисловості знизилося. Така сама ситуація спостерігається в 1996 р., що пов'язано з гострою нестачею сировини і матеріалів, порушенням господарських зв'язків між підприємствами-партнерами ти відсутністю валютних коштів для закупівлі сировини за кордоном.
    Товарів легкої промисловості надходить на внутрішній ринок менше, ніж їх виробляють в Україні, оскільки з метою подальшого завоювання ринків збуту і розширення обсягів виробництва екпортної конкурентної продукції урядом дозволено збільшити експорт до 30% виробництва взуття, одягу, трикотажних виробів та ін.
    Легка промисловість є однією із найважливіших галузей витобництва непродовольчих товарів (див. на картосхему), яка забезпечує населення тканинами, одягом, взуттям тощо, а промисловість - кордом, технічними тканинами та ін.
    Виробничий потенціал легкої і текстильної промисловості України давав можливість виготовляти 11,3 м2 тканини, 5,6 пари панчішно - шкарпеткових і 2,9 шт. трикотажних виробів, 2,0 пари взуття на кожну людину.
    У галузі легкої промисловості налічується 483 виробничих підприємств, з них 188 у 1994 р. були ще державними, 179 - орендними, 116 - колективними.
    Проте значні потенційні можливості галузі використовується недостатньо внаслідок значних недопоставок сировини за міждержавними угодами з країнами СНД, практично припинені імпортні поставки, які щороку становили 500 млн дол. США. Отримано лише 41,9 тис. т бавовни замість 77 тис. т. Поставляється в галузь менше, ніж потрібно, хімічних ниток і волокна, шубно-хутрової сировини, каучуків, синтетичних латексів, барвників та ін. Підриємства частково працюють на давальницькій сировині, щоб не простоювати, що призводить до збіднення українського ринку товарів. До того ж держави монополісти-постачальники основних видів сировини в Україну постійно підвищують ціни на них, внаслідок чого з початку 1993 р. до початку 1995 р. вартість продукції легкої промисловості зросла від 26 до 77 разів.
    Перед легкою промисловістю поставлено важливі завдання - формувати і розміщувати державні замовлення і державні контракти і координувати діяльність підприємств, пов'язану з виконанням цього завдання, а також виробляти цільові програми перспективного розвитку нових видів сировини, збалансованого розвитку підгалузей.
    У розроблених проектах програм розвитук легкої промисловості України передбачено роширити сировинну базу та ліквідувати диспропорції в окремих підгалузях; розвиток машинобудування для лкгкої промисловості, а токож механізм відновлення кооперативних зв'язків з країнами СНД. ............