Міністерство освіти і науки України

Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова

Кафедра української мови

Курсова робота

Лексико-семантична структура бажальних (оптативних) речень на матеріалі творів Лесі Українки

ЗМІСТ

Вступ

1. Бажальність як категорія суб`єктивної модальності

1.1 Модальність речення та обґрунтування диференціації модального значення

1.2 Становлення вчення про значення оптатива

1.3 Категорія оптативу як семантичний інваріант суб`єктивної модальності

1.4 Питання визначення категорій бажальності та оптативності

1.5 Диференціація семантики бажальності

2. Реалізація семантики бажальності у синтаксисі творів Лесі Українки

2.1 Вираження бажальної модальності за допомогою модальних дієслів

2.2 Вираження бажальної модальності за допомогою модальних часток

2.3 Вираження бажальної модальності за допомогою модальних слів

2.4 Вираження бажальної модальності за допомогою інфінітиву

2.5 Вираження бажальної модальності в еліптичних реченнях

2.6 Вираження бажальної модальності через риторичне запитання

Висновки

Список використаної літератури

ВСТУП

Сучасна лінгвістика характеризується тенденцією до розгляду синтаксичних явищ не тільки в аспекті формальної структури, але й у плані вивчення їх функціонально-семантичної організації на комунікативно-прагматичному рівні.

Лінгвістична категорія модальності є одним з найбільш актуальних питань синтаксису. Проте досі немає єдиного погляду на сутність цієї категорії. У процесі становлення перебуває і класифікація речень за модальним принципом та диференціація модальних значень.

Мовознавці давно помітили, що зміст ”відношення мовця до висловленого” може поєднувати репрезентацію певної картини світу як ірреальної (бажаної) із виявом власних ціннісних орієнтирів мовця, до того ж часто у супроводі з емоційним значенням. До кола модальних відношень оцінку зараховують Ш. Баллі, О. М. Вольф, Т. В. Шмельова, Н. Ю. Шведова та ін. До числа суб’єктивно-модальних долучають також й емоційні, експресивні значення (Н. Ю. Шведова).

Актуальність даного дослідження зумовлена визнанням антропоцентризму універсальним мовним явищем, пов’язаним із суб’єктивністю мови, а також потребами вдосконалення комплексного аналізу синтаксичної природи речення як багатоаспектної одиниці на формально-синтаксичному, семантико-синтаксичному та комунікативно-функціональному рівнях. У зв᾿язку з цим проблема спеціального дослідження суб’єктивно-модальних значень набуває особливої значущості і вивчення модальності як провідної категорії предикативності стає одним з кардинальних питань сучасної синтаксичної теорії.

Предметом дослідження є суб᾿єктно-модальна категорія бажальності і засоби її вираження у синтаксичних конструкціях.

Об`єкт дослідження – синтаксичні конструкції з модальним значенням бажальності, представлені бажальними реченнями у творчості Лесі Українки. Слід зазначити, що поетичний синтаксис – підкорений загальним законам сенсу, поетичній логіці, органічно вплітається у цілість поетичних структур, сприяє єдності форми і змісту. Митець має право на відхилення від усталених норм, тому і поетичний синтаксис дає широку варіантність засобів висловлювання, які не адекватні традиційним нормам. ............