МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ГУМАНІТАРНИЙ ІНСТИТУТ

ЛІНГВОКУЛЬТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ПОЛІТИЧНОГО ДИСКУРСУ

курсова робота

КЛЬОСОВА Олена Іванівна

студентка 403 гр.

Науковий керівник:

старший викладач кафедри

англійської філології і перекладу

ЄНЧЕВА Г.Г.

Київ – 2009

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Теоретичне обґрунтування феномену політичного дискурсу

1.1 Дискурс як лінгвістичне явище

1.2 Політичний дискурс як комунікативне явище

1.3 Характерні ознаки політичного дискурсу

Розділ 2. Основні лінгвокультурологічні аспекти перекладу політичного дискурсу

2.1 Відмінності англомовного і україномовного сучасного політичного дискурсу, зумовлені впливом екстралінгвістичних чинників

2.2 Засоби відтворення лінгвокультурологічно-маркованих мовних одиниць політичного дискурсу під час перекладу

2.3 Особливості ідіостилю мовця і їх адекватна передача під час перекладу політичного дискурсу

Висновки

Список використаних джерел

Додаток А

Додаток В

політичний дискурс переклад ідіостиль

ВСТУП

 

Наше дослідження присвячене аналізу особливостей перекладу політичного дискурсу, зумовлених впливом екстралінгвістичних факторів, а саме лінгвокультурологічних. Як, відомо кожний окремий народ володіє своєю власною історією, культурними традиціями і соціальним устроєм, відображення яких втілюється в його мові. Саме тому останнім часом в науці відводиться окрема ніша для вивчення процесу перекладу з урахуванням лінгвокультурних особливостей вихідного тексту, намагаючись віднайти найбільш підходящі способи та засоби відтворення тексту оригіналу у тексті перекладу.

Актуальність дослідження зумовлена тим, що політичний дискурс є дуже яскравим прикладом насиченості тексту лінгвокультурологічно маркованими одиницями, які є носіями екстралінгвістичної інформації про народ, державу та власне автора вихідного іншомовного тексту. Не дивлячись на пожвавлення інтересу до саме цього аспекту політичного дискурсу, питання відтворення цих маркованих одиниць у тексті оригіналу українською мовою залишається малодослідженим. Адже досконалий і повноцінний переклад дискурсу з урахуванням лінгвокультурних особливостей потребує від перекладача не лише високого рівня володіння мовою, але й глибокої бази фонових знань, а саме відомостей про країну народу носія мови, якою виконується усний або вже виконаний письмовий політичний дискурс.

Мета дослідження полягає у проведенні комплексного дослідження лінгвокультурних факторів впливу на процес перекладу україномовного та англомовного політичного дискурсу відповідно англійською та українською мовою, а також відтворення екстралінгвістичного аспекту вихідного матеріалу цільовою мовою.

Реалізація поставленої мети передбачає розв’язання низки поставлених завдань:

1) охарактеризувати дискурс як лінгвістичне явище, запропонувати найбільш змістовне визначення;

2) розкрити суть поняття дискурс як комунікативного явища та його роль у поза лінгвістичному просторі;

3) виявити основні характеристики дискурсу, виокремивши певні його відмінності від тексту;

4) провести порівняльний аналіз англомовного і україномовного політичного дискурсу, для виявлення схожих та відмінних рис, і дізнатися яким чином це впливає на процес перекладу;

5) здійснити комплексний констративно-перекладознавчий аналіз особливостей передачі лінгвокультурно маркованих лексичних одиниць у цільовому тексті перекладу англомовного політичного дискурсу українською мовою і навпаки; виявити основні засоби відтворення лінгвокультурних особливостей під час перекладу;

6) подати визначення такого поняття як ідіостиль сучасного політичного діяча, з’ясувавши яким чином впливає індивідуальний імідж на формування лінгвістичного змісту дискурсу, а також виокремити засоби відтворення особливостей ідіостилю, які віддзеркалюються у дискурсі у цільовому тексті.

Об’єктом дослідження є вплив лінгвокультурологічних факторів перекладу на сучасний англомовний і україномовний політичний дискурс.

Предметом дослідження є особливості стратегії перекладачів у віднайдені способів та прийомів відтворення лінгвокультурно маркованих одиниць англомовного та україномовного дискурсу у перекладах української і відповідно англійською мовою.

Фактичним матеріалом дослідження послугували такі джерела: звернення президента України Віктора Ющенко до українського народу під час інавгурації (23 січня 2005), стаття Прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко "Вирішальний вибір України" у інтернет-виданні "Daily Times".

Для розв’язання поставлених завдань у роботі застосовано комплексну методику дослідження. ............