Зміст

Вступ

Розділ І. Аналітичний огляд літератури

Розділ ІІ. Народногосподарське значення та біологічні особливості льону-довгунця

Розділ ІІІ. Результати досліджень

3.1 Місце, умови, програма та методика проведення досліджень

3.2 Екологічна ефективність

3.3 Енергетична ефективність

3.4 Економічна ефективність

Розділ ІV. Техніка безпеки та охорона праці при вирощуванні льону-довгунця

Висновки та пропозиції

Список використаної літератури

Додатки

ВСТУП

Кожна польова культура має свої прикраси. Проте льон-довгунець, як одна із найбільш старовинних культур Західної Азії та Середземноморського узбережжя, знайшла другу Європейську батьківщину - Українське Полісся.

Якщо загибель врожаю льону прирівнюється до однієї з "семи єгипетських страт", то загибель галузі льонарства на Поліссі України -до зубожіння аграрного сектора. Льон був і повинен залишитись символом чистоти, світла, вірності. Про нього слід сказати так: це екологічно чиста рослина, один з найкращих плодів землі, який використовувався для верхнього і нижнього одягу благочестивих єгипетських жриців і як покрив для святих предметів та використовується й зараз.

Він впродовж свого життя приваблює людей. Навесні сходи його - це килим ізумрудно-соковитої зелені, за яким здалека можна впізнати поле, засіяне льоном.

Влітку вранці - синьооко-красиве цвітіння поліського шовку. В полі стоять тонесенькі, стрункі стеблинки зі світло-блакитними дещо похиленими квіточками. І ніколи не зрозуміло, де небо, а де земля, що народжує льон. Від цього видовища стаєш добрішим, лагіднішим, життя наповнюється красою.

Перед збиранням лляне поле - це осліплююча золота долина з червоним відтінком. Особливо привабливе лляне волокно, зафарбоване у сталевий колір з платиновими відсвітами та переливами.

Про льон написано дуже багато віршів та пісень. О.С. Пушкін намалював Ольгу з роману "Євгеній Онєгін" такими фарбами: "Глаза, как небо голубые, Улыбка, локоны льняные..."

А відомий поет О.Прокоф'єв у вірші "Лада" застосовує таку характеристику:

"Синью яркой блещет взгляд,

Синевой глаза горят,

Длинен волос твой льняной,

Славен голос озорной..."

А кому невідома українська пісня, де прославляється велич льону у словах і музиці народного артиста України І.М. Сльоти:

"А льон цвіте синьо-синьо,

А мати жде додому сина... "

У недалекому минулому льон на Україні вирощували не тільки для внутрішніх потреб, він був предметом торгівлі, з багатьма країнами світу, а вироби Житомирського льонокомбінату прославлялися майже у всіх країнах.

Льонарство і лляна промисловість України мають великий потенціал, набутий досвід і матеріальну базу! У 70-80-ті роки минулого сторіччя посівні площі під льоном-довгунцем становили щорічно 220-230 тис. га, виробництво волокна - 100-130 тис. тонн. Працювало понад 40 льонозаводів, два льонокомбінати загальною потужністю 100 млн. квадратних метрів тканин технічного і побутового призначення. За останні роки площі посіву і виробництво продукції льону-довгунцю різко скоротились, а їх якість погіршилась.

До спаду льонарства в Україні призвели процеси дестабілізації виробництва, викликані розбалансованістю цін на льоносировину і матеріально-технічні засоби забезпечення технології вирощування та деякі інші чинники ринку.

Враховуючи обмежені можливості надходження в Україну бавовни для потреб текстильної промисловості, значне зростання цін на волокно і насіння льону на зовнішньому та внутрішньому ринках, льонарство здатне перетворитися, при застосуванні високоефективної в ринкових умовах технології вирощування культури, у високоприбуткову галузь і джерело валютних надходжень.

Льоносировина, що завозиться на переробні заводи, має бути відсортована за висотою і чиста від бур'янів. ............