Київський національний університет будівництва і архітектури
Кафердра "Основ і фундаментів"
Кафедра "Основ і фундаментів"
Контрольная работа
З дисципліни: "Інженерна геологія і основи механіки ґрунтів".
Виконав:
студент групи ЗПЦБ-33
Яремчук Д.В.
Перевірив: Петренко Е.Ю.
Київ 2011 р
Тема 1. Що таке "магнітний уклон" і "магнітне відхилення" та їх практичне використання?
Магнітне відхилення (відхилення магнітної стрілки), кут між напрямком магнітного поля Землі й горизонтальною площиною, обмірюваної вільно плаваючим магнітом. На північному магнітному полюсі це відхилення дорівнює нулю; на магнітному екваторі дорівнює 90°.
Магнітний уклон це кут між напрямками горизонтальної лінії й магнітної стрілки, що вільно обертається на горизонтальній осі й розташованої в площині магнітного меридіана. М. на магнітних полюсах дорівнює 90°, - магнітна стрілка приймає вертикальний напрямок. При цьому на магнітному полюсі північної півкулі вниз звернений північний кінець стрілки, а на магнітному полюсі південної півкулі вниз звернений її південний кінець. У міру видалення від магнітних полюсів у напрямку до екватора нахил магнітної стрілки, тобто М., зменшується. Изогона з нульовим нахиленням, тобто лінія, на якій стрілка нахилення займає горизонтальне положення, наз. магнітним екватором. Вона не співпадає з земним екватором, але перетинає його у двох точках, а в проміжку між ними відходить від земного екватора на відстань до 15°.М. н., як і магнітне схилення, піддається віковим змінам.
Магнітне поле сучасної Землі характеризується: відмінюванням D, нахиленням I і напруженістю Н, вимірювану в теслах (див. мал). Основні компоненти магнітного поля Землі. М.П. - напрямок на магнітний полюс; Г.П. - напрямок на географічний полюс. А - вертикальна площина; В - поверхню Землі на обмеженій ділянці; З - магнітна силова лінія. Складові повного вектора Т магнітного поля: Н - горизонтальна; Z - вертикальна; I - магнітне нахилення; D - магнітне відмінювання Існують карти ліній рівних величин магнітних відмінювань изогон і ліній рівних магнітних нахилень ізоклін. На північному магнітному полюсі нахилення дорівнює +90о ПРО (на південному відповідно - 90о). У межах магнітного екватора, що не збігає з географічним, нахилення дорівнює нулю. Сучасне магнітне поле Землі краще усього описується полем геоцентричного зміщеного диполя з нахилом по відношенню до осі обертання Землі в 11,5°. Напруженість сучасного магнітного поля становить близько 0,5 ерстед або 0,1 а/м, і вважається, що в геологічному минулому величина напруженості могла коливатися, але максимум на порядок. Геомагнітне поле Землі останні 2,0-3,5 млрд. років принципово не змінювалося, як це встановлено палеомагнітними дослідженнями, а це більше половини її геологічної історії. Ще в XV столітті була виявлена зміна магнітного відмінювання згодом. Так звані вікові варіації всіх інших елементів магнітного поля зараз установлені вірогідно й регулярно складаються спеціальні карти изопор, тобто ліній рівних річних змін якого-небудь елемента магнітного поля. Такі карти можна використати тільки в певний, не більше 10 років, інтервал часу, у зв'язку з періодичністю вікових, особливо “швидких” варіацій. ............