Методичне забезпечення занять шкільного радіотехнічного гуртка
ДИПЛОМНА РОБОТА
ВСТУП
Становлення України як економічно міцної європейської держави вимагає інтенсифікації виробництва за рахунок його інтелектуалізації. За таких умов, пріоритетного значення набуває проблема формування у молоді готовності до використання досягнень науково-технічного прогресу, зокрема в галузі новітніх інформаційних технологій, особливо – сучасних технологій роботи в локальних мережах ЕОМ та в глобальних телекомунікаційних мережах, залучення її до винахідницької та раціоналізаторської діяльності.
Усе це вимагає якісної реорганізації як загальноосвітньої так і професійної підготовки молоді, істотного підвищення рівня та якості навчання. Зараз, в освітній політиці, намітилась тенденція до підсилення індивідуального підходу, розвитку творчих здібностей майбутніх спеціалістів, опираючись, насамперед, на їх самостійну роботу, активні форми та методи навчання: дискусії, моделювання виробничих ситуацій тощо. Підвищується роль процесу творчої технічної діяльності у формуванні особистості, здатної в майбутньому, до високопродуктивної технікоємкої виробничої діяльності.
Технічна творчість в Україні має свою історію. Бурхливий розвиток промисловості в Європі, у минулому столітті, не оминув і українських земель. Потреба в інженерно технічних фахівцях спонукала до відкриття технічних шкіл – ремісничих та інженерних (у Львові з 1844 р., у Києві з 1848 р.). Фахівці гуртувалися у технічні спілки. У 1877 р. у Львові виникло Технічне товариство, яке у 1908 році за ініціативою інж. Л. Левинського переросло у “Всеукраїнське технічне товариство”. З 1904 року у Львові діяло «Товариство прихильників української науки, літератури і штуки». Починаючи з 1929 року активно працювала Науково-технічна комісія Наукового товариства ім. Шевченка. У Харкові й Києві в 1921-23 рр. створено Всеукраїнську асоціацію інженерів.
Усі ці інституції вважали за потрібне, через видання різноманітних часописів, зокрема “Технічні вісті” (Львів, 1908 р.), “Науково-технічний вісник” (Киів), “Життя і знання”, “Господарсько-кооперативний часопис”, науково-популярне видання “Самоосвіта”, формувати українську технічну термінологію, “поширювати технічне шкільництво та популяризацію технічних знань”
Проблема розвитку творчого потенціалу особистості знайшла своє відображення у дослідженнях багатьох психологів та педагогів. Зокрема психологічні аспекти творчої діяльності висвітлено в працях Л.С.Виготського, Т.В.Кудрявцева, О.М.Леонтьєва та ін.
Педагогічні та дидактичні аспекти розвитку творчих здібностей учнів знайшли своє відображення в роботах Г.С.Альтшуллера, В.Г.Розумовського, Ю.С.Столярова, Д.О.Тхоржевського та ін.
Політехнічне навчання учнів вимагає розвитку пізнавального інтересу, технічного мислення, елементів конструкторсько-технологічних знань та умінь. Працюючи над об’єктами конструювання, учні засвоюють принципи їх роботи, поглиблюють свої знання з фізики, математики, набувають навичок в читанні креслень, складанні ескізів, плануванні технологічного процесу та організації творчої діяльності.
Позакласна робота учнівських об’єднань в галузі техніки, технічної творчості є логічним продовженням та доповненням їх освітньої діяльності започаткованої на уроках, зокрема на уроках трудового навчання. ............
