Зміст
Вступ
Розділ 1. Теоретичні основи дослідження
1.1 Сутність та основні властивості кольору
1.2 Особливості відчуття і сприймання кольору у молодшому шкільному віці
Розділ 2. Дослідницько-експериментальна робота
2.1 Розвиток відчуття кольору у процесі виконання натюрморту
2.2 Методика експериментального дослідження
2.3 Результати дослідницько-експериментальної роботи
Висновки
Список використаної літератури
Додатки
Вступ
Актуальність дослідження. Мистецтво є найбільш повним і концентрованим виразом прекрасного в житті. Художнє пізнання дійсності поряд з науковим є важливим засобом відображення і пояснення дійсності, могутнім знаряддям суспільно-естетичного виховання людей. Художнє відображення життя в творах мистецтва відбувається за певними законами, що специфічно відбиваються в кожному виді мистецтва. Специфічність відображення дійсності кожним видом мистецтва позначається і на особливості їх естетичного сприймання.
Велику роль в естетичному розвитку дітей відіграє образотворче мистецтво, що пов’язане із творенням кольорових образів дійсності і в цьому плані найкраще відображається в живописі. Живопис - це один з найстародавніших, найбільш яскравих і поширених видів образотворчого мистецтва, що за допомогою фарб передає навколишній світ. Це галузь духовного життя людей, в якій завжди знаходять вираз їх почуття, думки, інтереси і переконання людей. Фарбами і лініями вони передавали своє уявлення про життя і смерть, про добро і зло, про минуле і сучасне, свої мрії про майбутнє [28, 12].
Живопис - це мистецтво відтворення дійсності за допомогою фарб на будь-якій двовимірній поверхні. Художник, зображаючи дійсність, створює зорові кольорові образи. Колір у живописі й мистецтві загалом - це те саме, що звук у музиці. Недарма художники говорять про особливе "звучання" кольору. І.Ю. Рєпін говорив, що "... форма - тіло живопису, малюнок - нерви, а фарби - його кров" [17, 19]. Колір - це важливий елемент мови образотворчого мистецтва. Колорит - загальне кольорове і тональне розв'язання картини.
Живопис відтворює видимий світ у всьому його багатстві і є вагомим чинником естетичного розвитку і виховання дітей. Зорові враження від сприймання твору живопису органічно пов'язані з усіма іншими сторонами нашої свідомості. Матеріали досліджень показують, що естетичні уявлення дітей багаті, різноманітні і реалістичні за своїм змістом. У них проявляється безпосередність естетичних переживань, залежність цих уявлень від суджень дорослих людей, що оточують дитину, детермінованість їх умовами життя, вихованням і знаннями дитини.
Психологи естетичними називають такі вищі почуття, які породжує в нас краса, або потворність об'єктів, які ми сприймаємо: це можуть бути явища природи, твори мистецтва або люди, чи їх вчинки і дії [20, 53]. Характеризуючи естетичні почуття, автори [40; 68] зазначають, що вони можуть мати споглядальний характер, коли виникають у зв'язку з сприйманням об'єктивної дійсності, і можуть ставати активними, коли органічно включаються в людську діяльність, надаючи їй певної естетичної форми.
У найпростішій формі естетичне почуття є ніби "чуттєвий тон", що супроводить окремі відчуття (коли людина одним чистим кольорам або звукам надає перевагу перед іншими) [48, 26]. ............
