Методика проведення екологічної експертизи
екологічний утилізація контроль експертиза
План
1. Особливості екологічної експертизи проектних матеріалів по захороненню токсичних відходів
2. Методичні засади екологічної експертизи проектів меліоративного будівництва
Література
1. Особливості екологічної експертизи проектних матеріалів по захороненню токсичних відходів
Несприятлива екологічна ситуація, що склалася в Україні, потребує ефективного вирішення однієї з найважливіших природоохоронних проблем — утилізації або екологічно безпечного захоронення токсичних та інших промислових відходів, особливо в великих містах.
В результаті проведеної інвентаризації токсичних промислових відходів виявлено, що більш як 2000 підприємств мають такі відходи. Щорічно їх утворюється більше 105 млн тонн, в тому числі близько 2 % першого та другого класу небезпечності, які містять сполуки кадмію, кобальту, миш'яку, свинцю, ртуті, неорганічні сполуки фтору, а також відходи гальванічного виробництва. Використано в виробництві, знешкоджено або передано для використання іншим підприємствам лише 15 % відходів, що утворились.
Близько 92 % токсичних відходів утворюється на підприємствах металургійної промисловості. В основному це шлаки та шлами металургійного виробництва, які належать до четвертого класу небезпечності і не потребують першочергового захоронення. Лише Дніпропетровська область дає 90 000 тис. тонн в рік токсичних промислових відходів, з них 85 000 тис. тонн становлять металургійні шлами та шлаки. Вони зберігаються в основному в шламонакопичувачах Новокриворізького та Північного гірничо-збагачувальних комбінатів.
Крім металургійних виробництв, значний «вклад» також вносять підприємства важкого машинобудування, енергетичні об'єкти, переробні галузі та сільське господарство.
Найбільша кількість токсичних відходів утворюється та накопичується в Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Луганській областях.
В Донецькій, Миколаївській, Черкаській, Полтавській, Сумській, Харківській областях і Криму експлуатуються відомчі полігони для захоронення однієї-двох речовин, багато них не відповідають нормативним вимогам. Частину відходів, порушуючи санітарні норми і правила, продовжують вивозити на непристосовані звалища побутових відходів, зберігають на майданчиках промислових підприємств, часто просто зливають в водойми, яри і т. п. Все це призводить до забруднення атмосфери, грунтів, води, загрожує здоров'ю населення.
Надаючи надзвичайно важливого значення питанню негативного впливу токсичних промислових відходів на навколишнє середовище уряд прийняв постанову про утилізацію, знешкодження і захоронення токсичних промислових відходів, якою передбачається територіальний принцип організації полігонів. При проектуванні та екологічній експертизі необхідно враховувати, що норми не поширюються на проектування полігонів захоронення радіоактивних відходів, твердих побутових відходів і накопичувачів нетоксичних промислових відходів.
Важливо враховувати, що полігони як природо-охоронні споруди призначені для централізованого збору, знешкодження і захоронення токсичних відходів промислових підприємств, науково-дослідних організацій та установ.
Кількість і потужність полігонів визначається техніко-економічним обгрунтуванням на їх будівництво.
У складі полігону слід передбачити: завод по знешкодженню токсичних промислових відходів, ділянку їх захоронення, гараж спеціалізованого автотранспорту для перевезення токсичних промислових відходів.
На полігони приймають лише токсичні промислові відходи І, II, III і при необхідності IV класу небезпечності, перелік яких у кожному конкретному випадку погоджується з органами та установами санітарно-епідеміологічної та комунальної служб, замовником та автором проекту полігону.
Тверді промислові відходи IV класу небезпечності за погодженням з органами та установами санітарно-епідеміологічної та комунальної служб можна вивозити на полігони складування міських побутових відходів. ............
