Микола Міхновський у суспільно-політичних процесах України
міхновський конституційний проект український
Неординарність поглядів, вплив його діяльності на український суспільно-політичний рух спричинили значну увагу до персони М Міхновського. Задля уникнення уніфікації, дослідження, присвячені діяльності М. Міхновського, на наш погляд, доцільно поділити на праці вчених української діаспори та ті, що побачили світ із становленням української незалежності. Такий поділ визначає не лише географію видань, а, насамперед, суспільну систему та ідеологію, в умовах якої вони створювалися.
Потрібно зазначити, що діяльність М. Міхновського в радянській історичній науці практично не знайшла об’єктивного відображення через політичну кон’юнктуру, що визначала розвиток вітчизняної історіографії у цей час. Як приклад, можна вказати на ряд досліджень, присвячених боротьбі з українським буржуазним націоналізмом, зміст яких зводився до жорсткого таврування усіх не комуністичних політичних теорій та ідеологій. Оскільки М. Міхновський не був відомий широкому загалу українців, то у борців із буржуазним націоналізмом не було потреби навіть згадувати про нього. Тим самим основоположник українського націоналізму початку XX ст. потрапив до абстрактного кола „ворогів усього прогресивного”, що зазнавали нищівної критики з боку радянської історіографії. Певним винятком стали праці І. Кураса, в яких він у загальних рисах з’ясував діяльність М. Міхновського та організованих ним громадсько-політичних структур, щоправда, крізь призму комуністичної ідеології.
Особливості суспільно-політичного розвитку Наддніпрянської України наприкінці XIX ст. зумовлюють радикалізацію політичних ідей. Так, зокрема, активно поширюються самостійницькі ідеї, хоча вони не мали вагомої підтримки суспільства. Микола Міхновський, скориставшись багаторічним досвідом своїх попередників, зміг запропонувати концептуально новий погляд на перспективи суспільно-політичного розвитку України.
Заслуга М. Міхновського полягає в тому, що він, залучаючи юридичні, економічні, політичні аргументи, створив із уже існуючих елементів самостійницької ідеї нову політичну ідеологію, яка ставила за мету створення незалежної Української держави. При цьому здобуття незалежності не було самоціллю запропонованої ним ідеології, а лише шляхом досягнення максимального захисту національних інтересів. Тим самим політик пропонував новий погляд на принципи та ідеологію українського суспільно-політичного руху в цілому. Виклавши у праці „Самостійна Україна” політичну концепцію створення незалежної Української держави з її подальшим вдосконаленням у наступні роки, М. Міхновський розробив нову ідеологію, в основі якої лежали національна єдність та національні інтереси. Завдяки такому підходові він стає основоположником нової політичної течії – українського націоналізму як руху за захист національних прав та інтересів.
М. Міхновський став не тільки теоретиком нової політичної течії, а й її безпосереднім лідером. Його активність зумовила появу організованого українського самостійницького руху із яскраво вираженою державно-національною ідеологією.
Діяльність створених Миколою Міхновським громадсько-політичних організацій безпосередньо впливала на розвиток українського суспільно-політичного руху, призвівши до його певної радикалізації та розмежування на дві течії: самостійницьку та федералістську. ............