Зміст
1. Теоретичне запитання. Мікродіагностика підприємства як нова управлінська технологія
1.1. Вертикальна інтеграція та диверсифікованість як напрям мікродіагностики
1.2. Роль контролю в структурі мікродіагностики підприємства
1.3. Ситуаційний аналіз як ланка галузевого і внутрішнього аналізу в рамках підприємства
2. Задача
Список використаної літератури
1. Теоретичне запитання. Мікродіагностика підприємства як нова управлінська технологія
1.1. Вертикальна інтеграція та диверсифікованість як напрям мікродіагностики
Більшість компаній розпочинають свою діяльність з одиночного бізнесу. Для таких фірм максимізація довгострокового прибутку означає, то вони успішно конкурують в межах свого ринку, застосовуючи стратегії цінового лідерства, диференціації та фокусування. Однак вони .можуть включати і вертикальну інтеграцію вперед або назад (для одержання стратегічних переваг у збуті або постачанні). Інтим шляхом є диверсифікованість діяльності компанії.
Зростання і розвиток компанії зазвичай включає три головних етапи:
- концентрація на одиночному бізнесі та одному національному ринку;
- вертикальна інтеграція і/або глобальна експансія до найсильнішої позиції в ключовому бізнесі;
- диверсифікованість шляхом інвестицій вільних ресурсів в інші види бізнесу.
Все це сприяє росту компанії, однак слід брати до уваги «закон» зменшуваного повернення при збільшенні «ступеня диверсифікованості».
Після деякої точки екстенсивна диверсифікованість, вертикальна інтеграція й інтернаціоналізація бізнесу призводять до падіння доходів на одиницю вкладеного капіталу, тому що компанія в першу чергу експлуатує найбільш прибуткові сприятливі можливості, а потім залишаються найменш прибуткові, що обмежує можливості росту фірми.
Вертикальна інтеграція - метод, яким компанія створює (інтегрує) свої власні вхідні етапи технологічного ланцюжка (зворотна інтеграція) або вихідні її етапи (пряма інтеграція).
Інтеграція може бути повною і вузькою. При повній поєднуються всі входи або виходи. Прикладом вузької є придбання компанією лише частини вхідних елементів і виробництво решти власними силами.
Компанія, яка використовує вертикальну інтеграцію, звичайно мотивує її прагненням посилити конкурентну позицію свого ключового вихідного бізнесу. Цьому мають сприяти:
- економія у витратах;
- відхід від ринкової вартості в інтегрованих виробництвах;
- поліпшення контролю якості;
- захист власної технології.
При різкій зміні технології з'являється ризик прив'язки компанії до застарілої технології. При постійному попиті більш високий ступінь інтеграції дозволяє надійніше захистити і координувати виробництво продукції. Коли попит нестабільний і непередбачений, така координація при вертикальній інтеграції ускладнена. Це може призвести до збільшення вартості управління. За таких умов вузька інтеграція може виявитися менш ризикованою, ніж повна.
В якості іншої стратегії компанія може використовувати довгострокові контракти з постачальниками і/або споживачами. Особливо ефективні такі зв'язки при використанні кредитних зобов'язань або заставних інвестицій на розвиток виробництва. Це дозволяє досягти ефекту вертикальної інтеграції без збільшення витрат на управління.
Диверсифікованість як спосіб розвитку підприємства на принципах мікродіагностики має два головних типи - зв'язана і незв'язана. ............
