КАФЕДРА МОВ І ЦИВІЛІЗАЦІЙ

ДАЛЕКОГО СХОДУ

Курсова робота на тему:

Модернизація китайської мови і писемності

Київ 2010

Зміст

Вступ

Розділ 1 Загальна мова та стандартизація вимови

1.1 Створення загальнокитайської мови

1.2 Стандартизація вимови

1.2.1 Основні принципи вибору орфоепічних норм для різночитання

1.2.2 Основні принципи вибору читань географічних назв

1.2.3 Значення документу "Сфера й принципи розгляду читань ієрогліфів”

1.3.Критерії рівнів володіння путунхуа

Розділ 2 Упорядкування ієрогліфів і проблема ієрогліфічної писемності на сучасному етапі

2.1 Визначення числа ієрогліфів

2.2 Спрощення й стандартизацію накреслень ієрогліфів

2.3 Стандартизацію читань ієрогліфів

2.4 Стандартизацію структури словників ієрогліфів

Розділ 3 Перехід до алфавітного письма і проблема орфографії

3.1.Різновиди алфавітного письма

3.2 Проблеми орфографії

Розділ 4 Система сполучення двох методів машинної обробки китайських текстів

4.1 Початок дослідження методів обробки китайських текстів

4.2 Способи кодування ієрогліфів

4.3 Новий спосіб "перетворення алфавіту"

Висновки

Анотація

Список використаних джерел

Вступ

З того часу, як у 1840 р. Опіумна війна відкрила двері в самоізольовану Цинську імперію, рік за роком множаться контакти культур Китаю й Заходу, обмін між ними. Спочатку китайцям була відома лише смертоносність західної зброї, потім вони довідалися, що для відновлення зброї необхідно відновити виробництва, нарешті, довідалися й про те, що коріння цих проблем криється у відновленні системи освіти. "Рух 4 Травня" 1919 р. Став кульмінацією просвітительського руху в Китаї. Так само як і в просвітительських рухах на Заході, відновленню системи освіти у Китаї передувало відновлення мови й писемності. На Заході національні мови замінили латинську мову. У Китаї байхуа прийшов на зміну веньяню.

Актуальність теми: Проблема мови й писемності в Китаї набагато складніша, ніж на Заході. Окрім проблеми зближення письмових стилів з розмовною мовою, існує проблема стандартизації вимови загальної мови і її поширення, проблема складності й численності ієрогліфів, за допомогою яких неможливо точно передати звучання слів тощо. Спрощення ієрогліфів, поширення путунхуа, розробка й впровадження проекту фонетичного алфавіту для китайської мови є трьома найважливішими завданнями вже протягом багатьох сотень років. Спрощення ієрогліфів і впровадження алфавіту - це письмовий аспект, поширення путунхуа - мовний аспект. З останніх років правління династії Цин і до тепер ці три завдання виконані поки що тільки частково. Відновлення китайської мови й писемності усе ще триває. Чи потребують відновлення китайська мова й писемність - це питання ще з часу руху за байхуа періоду "4 Травня" є спірним. Після того як рух за байхуа перейшов у рух за спрощення ієрогліфів і перехід до алфавітної писемності, суперечки стають усе більше запеклими й уже поширилися на китаємовні громади в усьому світі. Тому тема моєї роботи актуальна на цей час і буде залишатися актуальною ще протягом багатьох років.

Мета роботи: розглянути основні принципи реформ писемності і машинної обробки китайських текстів, дати оцінку становищу у цій області, яке склалося на цей час.

Методи та завдання роботи: порівнюючи матеріали китайської, української та россійської мов, з огляду на досвід японської мови у цій сфері ми спробуємо:

1. ............