Содержание
Вступ
1. Антропогенний вплив на гідросферу
2. Загальні забрудники навколишнього середовища
2.1 Нафтові вуглеводні
2.2 Багатоядерні ароматичні вуглеводні
2.3 Хлорвмісні сполуки
2.4 Пестициди
3. Переваги і недоліки біоремедіації
3.1 Переваги біоремедіації
3.2 Недоліки біоремедіації
3.3 Вимоги до біоремедіації
4. Бактеріальна трансформація нафтових вуглеводнів
5. Нафтоокиснювальні властивості мікроорганізмів Pseudоalteromonas citrea, Pseudoalteromonas elyakovii та Oceanisphaera litoralis
5.1 Методика вивчення нафтоокиснювальних властивостей
5.2 Результати та їх обговорення
Висновки
Список використаної літератури
Вступ Забруднення атмосфери, що прийняло великомасштабний характер, нанесло збиток рікам, озерам, водоймищам, ґрунтам. Забруднюючі речовини і продукти їхніх перетворень рано чи пізно з атмосфери попадають на поверхню Землі. Це і без того велике лихо значно погіршується тим, що й на водойми, і на землю безпосередньо йде потік відходів. Величезні площі сільськогосподарських угідь піддаються впливу різних пестицидів і добрив, ростуть території смітників.
Наслідки забруднення небезпечні насамперед для всіх живих мешканців морів і океанів. Ці наслідки різноманітні. Первинні критичні порушення у функціонуванні живих організмів під дією забруднюючих речовин виникають на рівні біологічних ефектів: після зміни хімічного складу клітин порушуються процеси дихання, росту і розмноження організмів, можливі мутації і канцерогенез; порушуються рух і орієнтація в морському середовищі. Морфологічні порушення нерідко виявляються у виді різноманітних патологій внутрішніх органів: змін розмірів, розвитку виродливих форм. Особливо часто ці явища реєструються при хронічному забрудненні. Усе це відбивається на стані окремих популяцій, на їх взаємовідносинах. У такий спосіб виникають екологічні наслідки забруднення. Важливим показником порушення стану екосистем є зміна числа вищих таксонів риб. Істотно змінюється фотосинтезуюча дія в цілому. Росте біомаса мікроорганізмів, фітопланктону, зоопланктону. Це характерні ознаки евтрофікації морських водойм, особливо вони значні у внутрішніх морях. У Каспійському, Чорному, Балтійському морях за останні 10-20 років біомаса мікроорганізмів виросла майже в 10 разів. У Японському морі сущим нещастям стали "червоні припливи", наслідок евтрофікації, при який бурхливо розвиваються мікроскопічні водорості, а потім зникає кисень у воді, гинуть водяні тварини й утворюється величезна маса гниючих залишків, що отруюють не тільки море, але й атмосферу.
Забруднення Світового океану приводить до поступового зниження первинної біологічної продукції. По оцінках учених, вона скоротилася на 10%. Відповідно до цього знижується і щорічний приріст інших мешканців моря.
1. Антропогенний вплив на гідросферу Відомі такі забруднення води:
1) фізичне забруднення - пісок, мул, глина - наслідки ерозії, пил, радіоактивні домішки, частиною золи від ТЄС;
2) теплове - спуск у водойми води з теплових та атомних електростанцій;
3) біологічне - мікроорганізми, віруси, бактерії, грибки, найпростіші, черви, промисловими біологічними забруднювачами є м’ясокомбінати, цукрові та маслозаводи;
4) хімічне - кислоти, солі, луги;
5) органічне - нафта та її сполуки, відходи тваринництва;
6) поверхневе - активні речовини - миючі засоби, пестициди.
Скидання відпрацьованих забруднених вод у водойми призводить до погіршення якості води. ............
