М.В. Ломоносов та його вклад в розвиток хімічної науки, фізики та техніки
Михайло Васильович Ломоносов народився в селі Мишанинському Куроостровської волості Холмогорського повіту Архангельської губернії 8 листопада 1711 року. Його батько Василь Дорофійович походив з селян, що займалися в основному рибним промислом, мати - Олена Іванівна Сивкова - була дочкою дячка сусідньої волості.
З ранніх років Михайло допомагав отцеві в його важкій і небезпечній справі. Рано навчившись читати, допитливий і вдумливий хлопчик дуже швидко перечитав всі книги, які тільки він міг дістати в селі. У 14 років він дійшов до меж книжкової премудрості, до російської фізико-математичної енциклопедії того часу - "Арифметики" Магніцького і слов'янської граматики Смотрітського.
На батьківщині Ломиносов далі вчитися не міг. Як селянському синові йому відмовили в прийомі в Холмогорську славяно-латинскую школу.
У зимову холоднечу 1730 року Михайло Васильович майже без грошей, пішки відправився до Москви. Щоб поступити в Заїконоспаську слов'яно-греко-латинську академію, він видав себе за сина холмогорського дворянина.
Успіхи Ломоносова в навчанні були вражаючі. І в 1735 році, по запиту президента Петербурзької Академії наук барона Корфа, Михайло Васильович разом з іншими дванадцятьма учнями "в науках гідними" був направлений до Петербургу як студент університету, організованого при Академії наук
У університеті Ломоносов прагнув якомога більше накопичити вражень, "випробувати" закони науки в їх безпосередньому прояві, довідатися до першопричин явищ. Часто засиджувався допізна в академічних майстернях, лабораторіях, бібліотеці.
Ця рідкісна працездатність вихованця Спаських шкіл була відмічена і, коли з'явилася можливість послати за межу трьох найбільш підготовлених студентів для спеціалізації в області хімії, металургії і гірничорудної справи, президент академії без коливань прийняв кандидатуру Ломоносова.
Майже 5 років тривало закордонне життя Михайла Васильовича. Це час, головним чином, був проведений в університеті Марбургськом в Германії. Студенти слухали лекції з механіки, гідравліки, теоретичної фізики і логіки. З великим інтересом вивчали посланці північної столиці теоретичну хімію, відвідували лабораторні заняття по експериментальній хімії, вчилися ставити досліди, узагальнювати аналізи, робити науково обгрунтовані виводи і висновки. Хімія до середини XVIII століття ставала чи не найвпливовішою і перспективнішою наукою. Хімія здавалася наукою реального чарівництва, її квапили, щедро фінансували.
У 1741 році Ломоносов повернувся до Росії. Через півроку після повернення до Петербургу 30-річний учений був призначений ад'юнктом Академії по фізичному класу.
Прошення М. В. Ломоносова по всановленню хімічної лабораторії, його план цієї лаборатории та її макет. Музей М. В. Ломоносова. Санкт-Петербург
Основним напрямом в своїй науковій роботі Ломиносів вибрав хімію. Значення цієї дисципліни у зв'язку з розвитком промислового виробництва зростало з кожним роком. Але для впровадження хімічних дослідів потрібна була експериментальна база, лабораторія. Михайло Васильович розробив проект лабораторії і в січні 1742 року передав його на розгляд в академію. ............
