ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ
З дисципліни «Валютно-фінансові розрахунки у
зовнішньоекономічній діяльності»
На тему:
« Міжнародні розрахунки у зовнішньоекономічній діяльності»
Харків, 2007
ЗМІСТ
Вступ
1. Поняття міжнародних розрахунків
2. Валютно-фінансові і платіжні умови зовнішньоекономічних операцій
3. Проблеми і перспективи розвитку акредитивної форми розрахунків в Україні
Висновок
Перелік літератури
ВСТУП
Середовище міжнародного ринку включає безліч різних аспектів - економічних, організаційних, правових. Дане середовище корінним чином відрізняється від умов господарювання, в яких звикли оперувати суб'єкти підприємництва. Ефективність економічної діяльності в даному зовнішньому середовищі в першу чергу вимагає чіткого уявлення про правові рамки, в яких вона здійснюється, і ясного усвідомлення того, що практично єдиним інструментом регулювання взаємостосунків між учасниками зовнішньоекономічних угод є відповідна правова система, побудована і на національних і на міжнародних джерелах. Метою регулятивної політики держави у сфері зовнішньоекономічної діяльності економічних агентів повинне стати створення раціональної системи норм і механізмів, яка б сприяла досягненню мети підприємств на зовнішніх ринках, і кінець кінцем забезпечувала б їх участь в міжнародному розподілі праці.
Питання розрахунків є одним з ключових в міжнародному торговому обороті. Законодавство і банківська система повинні надавати підприємствам достатню кількість інструментів, які забезпечували б як здійснення розрахунків, так і покриття ризиків, які виникають у зв'язку з цим. При цьому інструменти повинні забезпечувати гнучкість і можливість швидкого реагування підприємств на зовнішні умови, що постійно змінюються.
Зовнішньоекономічні відносини охоплюють всі операції, пов'язані з оборотом товарів, послуг, грошей і капіталів між різними економічними і валютними зонами. Значну частину зовнішньоекономічних відносин складає зовнішня торгівля. Міжнародні розрахунки охоплюють розрахунки по зовнішній торгівлі товарами і послугами, а так само некомерційним операціям, кредитам і руху капіталів між країнами, зокрема пов'язані з будівництвом об'єктів за кордоном і наданням допомоги країнам, що розвиваються.
Одним з найважливіших складових зовнішньоекономічних зв'язків є здійснення розрахунків за одержані товари, послуги і т.д. Проведення розрахунків між зацікавленими сторонами (експортери, імпортери і т.д.) здійснюють спеціалізовані установи, якими є банки. Правовою основою розрахункових відносин є міжнародні договори і норми внутрішнього національного законодавства. На правове регулювання міжнародних розрахунків впливають систематизовані уніфіковані банківські звичаї і норми міжнародної банківської практики.
Розрахункова функція є одним з основних видів банківської діяльності і для цього банк повинен мати певний набір організаційних і технічних інструментів. Банківські системи різних країн не функціонують окремо один від одного, а, навпаки, знаходяться в постійній взаємозалежності і взаємодії.
Поява і подальші зміни в міжнародних розрахунках пов'язані з розвитком і інтернаціоналізацією товарного виробництва і звернення. ............