Українська Православна Церква
Київський Патріархат
Волинська Духовна Семінарія
Кафедра Священого Писання
СЕМЕСТРОВА РОБОТА
«Наслідки гріхопадіння. Обітниця Спасителя»
Студента I курсу ВДС
Науковий керівник: викладач ВДС
о. Петро Герасимук
м. Луцьк 2007р.
ЗМІСТ
І. ВСТУП
II. ХИТРІСТЬ ДИЯВОЛА І СПОКУСА ЄВИ
III. АДАМ І ЄВА СПОЖИВАЮТЬ ЗАБОРОНЕНИЙ ПЛІД
IV. ЗАКЛИК ГОСПОДА ДО ПОКАЯННЯ
V. НАСЛІДКИ ГРІХА І ОБІТНИЦЯ ГОСПОДА
VI. ВИСНОВОК
VII. БІБЛІОГРАФІЯ
І. ВСТУП
Людина, як вінець Божого творіння, була створена особливою радою Пресвятої Тройці. Бог створив людину на образ Свій. Тіло людини, як і тіла всіх земних істот, створене із землі. Але духовна природа людини є безпосереднім подихом Божих, уст. "І сотворив Господь Бог людину з пороху земного. І дихання життя вдихнув у ніздрі її, і стала людина душею живою" (Бут. 2, 7).
Але тут ні в якому разі не можна допускати, що душа людини є частиною Божого Єства. Людська душа є твариною, створеною, як і її тіло. Вона тільки містить у собі образ свого Творця. І цей образ в людині, згідно із вченням святих отців Церкви, відображений в її душі, а саме – в її духовності: розумі, почуттях, волі. А "подоба Божа" – це направлення цих даних Богом сил до Бога через їхній вільний розвиток і вдосконалення аж до уподібнення до свого Творця.
Отже, кінцева мета, яка поставлена Творцем перед людиною, – це бути досконалими, "як досконалий Отець ваш Небесний" (Мт. 5, 48).
Місцем постійного життя та діяльності людини був рай – прекрасне місце, подібне до чарівного саду, яке було спеціально створене для людини всемогутністю Божою через Його особливу любов до Свого творіння. В цьому саду серед безлічі прекрасних райських дерев було два особливих — "дерево життя" та "дерево пізнання добра і зла". Плоди "дерева життя" були призначені для підтримки безсмертя в людині. А "дерево пізнання добра і зла" було спеціально вибране Богом для випробовування людини і виховання в ній послушності волі свого Творця.
Перебуваючи в раю, людина повинна була трудитися тут і доглядати за всім. Так вона мала розвивати свої творчі таланти і продовжувати справу свого Творця. Безпосереднє спілкування з природою давало людині можливість, через вивчення законів природи, збагачувати і поглиблювати свій розум, пізнавати Бога-Творця, Його Премудрість, Любов, досконалість і самій наближатися до цієї досконалості.
II. ХИТРІСТЬ ДИЯВОЛА І СПОКУСА ЄВИ
Святе Письмо нічого не говорить про те, як довго жили наші прародичі щасливим життям в раю. Йдеться тільки про існування родоначальника всякого зла – хитрого й лукавого змія-диявола. Він через свою гордість втратив можливість спілкування з Богом, втратив усяке блаженство. Колись перший серед ангельського світу, тепер він став дияволом, що дослівно означає "наклепник, обмовник, обманщик, спокусник". Він люто ненавидить Бога, а також всяку людину, в якій є відображення образу Божого. Але особлива ненависть в нього до кожного, хто живе з Богом, любить Бога й спілкується з Ним. І, взагалі, всяке добро, спокій, злагода, любов, невинність, порядок, послушність – все це стало ненависним для диявола. ............
