1. Вступ Актуальність теми. Звичайно, до феноменальної ролі книги в розвитку культури, виховання й утворення варто підходити історично. У сучасних умовах тільки книжкового навчання вже недостатньо. З появою нових засобів інформації (радіо, телебачення й т.д.) книга до деякої міри втратила колишню провідну роль у розвитку культури, духовності людини. Але поступово вона знову стала якщо не повністю, але хоча б частково повертати втрачені нею позиції. Цей процес швидше протікає в тих суспільствах, де провідна в області культури державна політика робить її незалежною від комерційних цілей і де існує ефективний контроль за змістом культури. Це повною мірою відноситься й до навчальної книги, як засобу навчання й виховання, як засобу підвищення культури що навчаються. Дослідниками видань наукового характеру є Тимошик М., Буга, П. Г., Бейлинсон, В. Г та ін. Об’єктом дослідження є редагування навчальних видань. Предметом дослідження є специфіка, характер інформації, цільове призначення ті читацька адреса навчальних видань. Мета дослідження: звірити попередні дослідження науковців із цієї галузі науки та висунути середньотеоретичну тезу з приводу головного питання наукової роботи. Методи дослідження . Теоретичні: · аналіз і синтез; · індукція та дедукція; · порівняння; · класифікація; · абстрагування; · узагальнення. Емпіричні: · аналіз документів і продуктів діяльності. Масова духовна культура розвивалася насамперед як культура друкованого слова. Тому книга поряд із традиційним безпосереднім словесним спілкуванням була засобом комунікації протягом досить тривалого періоду формування людської культури. Так зложилося, що історично книга асоціювалася з навчанням, з утворенням. Згодом, у міру розвитку педагогіки й системи народного утворення, виділяється відносно самостійний тип книги – учбово-педагогічна книга. Навчальна книга може стимулювати загальнокультурні інтереси або загальмовувати їхнє формування, може служити мостом до самостійної роботи із книгою або вбивати інтерес до неї. Таким чином, можна сказати, що навчальна книга (як шкільна, так і вузівська) здатна виконувати таку ж роль, якщо не більшу, як і будь-яка інша книга в процесі поширення культури в суспільстві. Створити якісну учбово-педагогічну книгу, що відповідає всім вимогам сучасності, досить важко. Видати простіше. Але в умовах сьогоднішнього дня доставка видання до споживача - тривалий і дорогий процес.
2. Загальна типологічна характеристика навчальних видань
Видання – твір, що пройшов редакційно-видавниче опрацювання, виготовлений друкуванням, тисненням або іншим способом, містить інформацію, призначену для розповсюдження, і відповідає вимогам державних стандартів, інших нормативно-правових актів з видавничого оформлення, поліграфічного й технічного виконання (Закон України "Про видавничу справу" від 05.06.97 р. № 318/97-ВР).
Видавнича продукція – сукупність видань, призначених для випуску або випущених видавцем (видавцями) (Закон України "Про видавничу справу" від 05.06.97 р. № 318/97-ВР).
Трактування терміну „навчальне видання” у деяких джерелах.
Навчальні видання – це видання, що містять систему відомостей наукового чи прикладного характеру, викладену у формі, що зручна для вивчення і викладання, розраховану для учнів різного віку й рівня навченості.
Навчальне видання – видання, що містить систематизовані вадомості наукового або прикладного характеру, подані у формі, зручній для вивчення й викладання, і розраховані для учнів різного віку
Навчальні видання – це особливий вид видання, створений у відповідній формі та покликаний допомогти широкому колу конкретного користувача (учня, студента, аспіранта, викладача) в оволодінні ним навчальним предметом.
Навчальне видання – це видання, яке містить систематизовані дані наукового чи прикладного характеру, погоджені з відповідними навчальними програмами (орієнтація на особисту авторську програму повинна бути обговорена). ............
